Рішення № 3880096, 04.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.09 Справа№ 17/100

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ЗАТ «Натурфарм», м. Київ

до відповідача: ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет», м. Харків

про: стягнення 115 018,72 грн.

Представники:

Від позивача: Михайленко Є.О. –представник (Довіреність №10 від квітня 2009р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ЗАТ «Натурфарм», м. Київ до ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет», м. Харків про стягнення 115 018,72 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2009р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 04.06.2009р.

В судовому засіданні представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Між сторонами у справі укладено Договори №ТП-185 від 02.01.2008р. та № ТП-187 від 02.01.2009р., на виконання умов яких позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 113 483,93 грн. Факт поставки товару підтверджується накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін (оригінали накладних оглянуті судом в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи).

Згідно із п. 3.3. Договору №ТП-185 від 02.01.2008р. розрахунки за кожну поставлену партію товару відповідач зобов'язався здійснювати в безготівковому порядку протягом 60 днів, а згідно п. 3.3. Договору № ТП-187 від 02.01.2009р. - протягом 90 днів з моменту отримання товару від позивача за умови своєчасного надання останнім всіх передбачених даним Договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Однак, як зазначається у позовній заяві, відповідач отриманого товару у встановлені строки не оплатив.

За порушення строків оплати на підставі п. 6.2. Договорів позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що згідно уточнених позовних вимог становить 1 362,72 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.3. Договору позивачем заявлено до стягнення 172,07 грн. 3% річних.

Загальна сума позовних вимог становить 115 018,72 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати боргу суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивач не сплатив державного мита у розмірі відповідно до суми позовних вимог. Відтак до стягнення з відповідача в доход державного бюджету підлягає сума недоплаченого державного мита в розмірі 34,18грн.

Під час розгляду справи на адресу суду поступив Лист ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” №25/05-09 від 25.05.2009р., в якому зазначається, що ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” змінило адресу місця знаходження на: 61001, Харківська обл., м. Харків, пр-т Гагаріна, буд.7, кв. 1.

Викладене у листі ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” підтверджується Довідкою з ЄДРЮО та ФОП станом на 02.06.2009р.

Згідно ч. 2 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших тдстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Як вбачається із Довідки з ЄДРЮО та ФОП на момент звернення позивача до суду із позовом відповідач знаходився за адресою: м. Львів, пл. Галицька, 4.

Відповідно до положень ч. З ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 15, 17, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»(61001, Харківська обл., м. Харків, пр-т Гагаріна, буд.7, кв. 1. Код ЄДРПОУ 13827416) на користь ЗАТ «Натурфарм»(04075, м. Київ, вул. Лісна, 30А. Код ЄДРПОУ 24930169) 113 483,93 грн. основного боргу, 1 362,72 грн. пені, 172,07 грн. 3% річних, всього – 115 018,72 грн.; 1 116,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»(79008, м. Львів, вул. Галицька, 4. Код ЄДРПОУ 13827416) в доход державного бюджету (р/р № 31119092800006 в УДК у Л/о, Отримувач - Держбюджет Личаківського району м.Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 20807199) 34,18 грн. державного мита.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя