Постанова № 38800944, 13.05.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 року Справа № 814/886/14

м. Миколаїв

12:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030 до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про:стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1717,20грн.,В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва (надалі - УПФУ або позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1717,20 грн.

Ухвала суду від 03.04.2014 і повістка від 18.05.2014, що були направлені направлена за адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи «за закінченням терміну зберігання» (ар. с. 16-22). Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Позивач просивь в позові, про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар. с. 2).

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач самостійно визначив зобов'язання за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2010 рік, але відповідну суму не сплатив.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідач був зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради в якості фізичної особи-підприємця 08.04.2005, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 9). В Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва відповідач був зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів з 21.04.2005 за № 14021112721.

Згідно із звітом відповідача за 2010 рік, загальна сума внесків склала 1868,40 грн. Відповідач внески сплатив частково, в сумі 151,20 грн., в зв'язку з чим заборгованість складає 1717,20 грн.

Згідно з пунктом 7 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01 січня 2011 року, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних фінансових санкцій.

Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058) передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Станом на час звернення позивача до суду за відповідачем рахується заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1717,20 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу відповідача, наданого позивачем (ар. с. 3).

У відповідності до статті 106 Закону № 1058, позивачем була виставлена вимога № Ф-766/3 від 05.01.2012 (ар. с. 5), яка повернулася до органів Пенсійного фонду України з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» і залишилась непогашеною.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030 (банківські реквізити: р/р 256053016117 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, МФО 326461, ідентифікаційний код 20876125) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1717,20 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна