Ухвала суду № 38799527, 12.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Справа № 876/1806/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шинкар Т.І.

суддів: Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агроінвест» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агроінвест» до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000161500 від 27.03.2013р.,-

В С Т А Н О В И В:

27.09.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агроінвест» (далі-Товариство) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі-ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000161500 від 27.03.2013 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає до скасування. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки в зазначеному повідомленні відсутнє попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності, не зазначене найменування податкового органу та його адресу, позивачем не отримано наказу про проведення перевірки, за наслідками якої винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що унеможливило надання ним документів та повідомлення даних, які підтверджують правильність його податкового обліку та податкової звітності.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст.197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта в їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агроінвест» є юридичною особою, зареєстроване 27.10.2008р. Рогатинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, взяте на податковий облік 28.10.2008р. за №5396, є платником податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість (далі-ПДВ).

Судом першої інстанції встановлено, що Товариством здійснено декларування за квітень 2012 року залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 20 594 918,00 грн.

За період з травня 2012 року до січня 2013 року залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду позивачем декларувався в сумі 0, 00грн.

Дані обставини стали підставою прийняття ДПІ наказу №89 від 12.03.2013р. на підставі якого проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з ПДВ за період з квітня 2012 року до січня 2013 року, за наслідками якої складено акт перевірки №123/152/36221359 від 14.03.2013р.

На підставі Акта перевірки ДПІ 27.03.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000161500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за за січень 2013 року на суму 20 594 918,00 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.п. 4.6.6 п. 4.6. Розділ III «Розрахунки за звітний період» Розділу V Наказу Мінфіну України від 25.11.2011р. №1492 яким затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі-Наказ №1492), залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Позивачем до матеріалів справи долучено копії видаткових та податкових накладних, виписаних ТзОВ Кондитерською фабрикою «Українські ласощі» та ТзОВ «Інвесттрейд», які датовані 30 червня 2010 року та липнем, серпнем 2011 року, проте такі документи не містять інформації щодо підстав не заповнення Товариством рядка 24 податкових декларацій з ПДВ починаючи з травня 2012 року по січень 2013 року з врахуванням тієї обставини, що рядок 24 податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року Товариством був заповнений: зазначено сума 20 594 918,00грн.

Слід зауважити, що Товариством не подано як податковому органу після одержання акта перевірки 15.03.2013р. так і суду документів на пітвердження підстав коригування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкових декларацій з ПДВ) починаючи з травня 2012 року по січень 2013 року, як це передбачено Наказом №1492: здійснення господарських операцій, що слугували підставою такого коригування з посиланням на первинні бухгалтерські документи (податкові та видаткові накладні, бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, журнали-ордери, оборотні відомості по бухгалтерським рахункам).

Колегія судів приходить до переконання, що оцінюючи докази, судом першої інстанції враховано, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок визначення податкового кредиту. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Посилання апелянта на порушення податковим органом порядку проведення перевірки колегією суддів до уваги не береться, оскільки така підстава не впливає на суть виявленого податкового порушення та, відповідно, не може свідчити про неправильність зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за січень 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення за №0000161500 від 27.03.2013р., яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 20 594 918,00 грн. є правомірними.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки позивачем не надано суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Доводи ж апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст.160, 161, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агроінвест» - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш