Вирок № 38797705, 21.05.2014, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

№ 1-кп/235/153/2014

235/588/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючої судді Стоілової Т.В.,

при секретарі Ковальовій В.М.,

за участю прокурора Сілаєвої Л.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красноармійськ, Донецької області, громадянина України, не працюючому, не одруженого, судимого: 1)10.01.2013року Красноармійським міськрайонним судом за ст. 164 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт, 2) 21.05.2013 Красноармійським міськрайонним судом за ст.382 ч.2 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, зі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, який проживає за адресою: АДРЕСА_1.,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.164 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та на підставі виконавчого листа № 2-2269 від 10.09.2001року обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частини всіх видів доходів, але не менш ніж 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з 30.08.2001року до повноліття дитини..

Будучи раніше засудженим Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 10.01.2013 за ч. 1 ст. 164 КК України , обвинувачений ОСОБА_1, відповідних висновків для себе не зробив та знову, у проміжок часу з 11.01.2013року по 30.11.2013 року, будучи фізично здоровим, з метою злісного ухилення від сплати аліментів, умисно, тривалий час ніде не працює, заходів до працевлаштування не приймає, в центрі зайнятості з питання працевлаштування на обліку не перебуває, не дивлячись на те, що 25.03.2013року та 08.04.2013року був попереджений державним виконавцем Красноармійського відділу виконавчої служби Донецької області про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів за ст. 164 КК України.

Так, з січня по жовтень 2013 року аліменти ОСОБА_1 не виплачував. У листопаді 2013 року на підставі ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що він ніде не працював ОСОБА_1 було нараховано аліментів на суму 1318,00 гривень, з яких він виплатив 100,00 гривень, що значно менше суми встановленої йому державною виконавчою службою до виплати. У грудні 2013 року та січні 2014 року аліменти не сплачував. Іншу добровільну матеріальну допомогу на користь сина не надає, у вихованні участі не приймає, аліменти на користь ОСОБА_2, на утримання сина ОСОБА_3 не виплачує, тобто злісно ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого у нього з 11.01.2013року по 30.11.2013 року утворилася заборгованість за 10 місяців 27 днів, що в грошовому вираженні складає 13949(тринадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять)грн.26коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненому ним кримінальному правопорушенні визнав та суду пояснив, що дійсно згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10.09.2001 року він зобов'язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частини всіх видів доходів, але не менш ніж 1\2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 30.08.2001 до повноліття.

З 11.01.2013 року по 27.01.2014 року він сплатив всього 20 грн. аліментів, крім того, в березні 2014 року перерахував в рахунок заборгованості з аліментів 4000 грн. Крім цієї суми, іншої матеріальної допомоги на утримання сина не надавав, оскільки не працював і не мав доходів. В центрі зайнятості на обліку не перебуває, був попереджений про кримінальну відповідальність за невиплату встановлених рішенням суду аліментів. Розуміє, що вчинив кримінальне правопорушення, але кається у вчиненому, просить його суворо не карати.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, в установленому законом порядку, не виплачував, добровільної матеріальної допомоги на його утримання не надавав, окрім того, що в 2013 році він перерахував сину аліменти в розмірі 200грн. та в літній час ОСОБА_3 жив з батьком 10 днів, а годувала їх в цей час бабуся - мати обвинуваченого.

Крім показань обвинуваченого, свідків, суд вважає, що провина обвинуваченого в інкримінованому злочині доказана також матеріалами кримінального провадження №12014050410000155 від 21.01.2014 року, долученими до обвинувального акту.

Із свідоцтва про укладення шлюбу та свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 знаходився в шлюбі з ОСОБА_2 з 06 грудня 1996 року по 15.08.2000р.(а.с.27,29).

Згідно постанови Красноармійського міського суду від 10.09.2001 року ОСОБА_1 зобов'язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини всіх видів доходів, але не менш ніж 1\2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 30.08.2001 до повноліття.(а.с.30, 32-33).

08.04.2013 року обвинувачений ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст..164 КК України за несплату аліментів на утримання дитини.(а.с.35)

З довідки Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції № 1-1491 від 27.01.2014 року вбачається, що за період з 11.01.2013р. по 27.01.2014р. заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання дитини сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, складає 16415,20 грн.(а.с.40).

Після сплати обвинуваченим ОСОБА_1 в лютому 2014 року в рахунок заборгованості з аліментів 4000 грн., заборгованість згідно довідки від 17.03.2014 року, з 11.01.2013 року по 01.03.2014 року складає 13803,26грн.

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10.01.2013р. ОСОБА_1 засуджено за ст.164 ч.1 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт. Покарання відбув 26.03.2013 року(а.с.48).

Таким чином,суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.164 КК України, а саме злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини(аліментів), вчинене особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який не працює, раніше судимий, новий злочин вчинив під час відбування покарання з випробуванням,(а.с.48-49) на обліку у лікаря нарколога та психіатра не заходиться(а.с.50-51), на обліку в Красноармійському міському центрі зайнятості не перебуває, в період з 01.01.2013р. по 21.01.2014р. з питання працевлаштування не звертався(а.с.52), за місцем проживання характеризується посередньо(а.с.51 ).

Згідно зі статтею 66 КК України суд вважає, що обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1. є його каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, у відповідності зі ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ст. 164 ч.2 КК України слід обрати в межах санкції зазначеної статті у вигляді обмеження волі. Застосувавши ст.72 КК України, перевести покарання у вигляді обмеження волі в покарання у вигляді позбавлення волі із розрахунку 2 дням обмеження волі відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний засіб щодо ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст.ст.374, 376, 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України та призначити покарання у вигляді 2(двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст., ст.71 ч.1 ,72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання призначеного вироком Красноармійського міськрайонного суду від 21 травня 2013 року за ст.382 ч.1 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, остаточно ОСОБА_1 визначити покарання у вигляді 2(двох) років і 3(трьох) місяців позбавлення волі з поміщенням засудженого до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Термін покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з дня набрання виром суду законної сили та взяття під варту обвинуваченого.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 діб: засудженому з дня отримання копії вироку, іншим учасникам судового провадження - з дня оголошення вироку.

Суддя: