Справа № 223/260/14-а
Провадження № 2-а/223/41/2014
Категорія 91
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2014 року м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Луньової О .Г.
при секретарі Швиденко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вугледарського міського управління праці та соціального захисту населення про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до відповідача Вугледарського міського управління праці та соціального захисту населення про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вугледарським міським управлінням праці та соціального захисту населення їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку в розмірі 130 грн. щомісячно на кожного з дітей, що передбачено п. 1 ст. 40 та п. 1 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, як матері, застрахованій в системі загальнообов'язкового соціального страхування. 11.02.2014 року позивач звернулася до відповідача з заявою, щодо проведення перерахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку до розміру, встановленому чинним законодавством. Листом № 05/10-504 від 12.02.2014 року відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку. Позивач вважає, що відмова відповідача про перерахунок та доплату належної їй допомоги, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на час виплати, є незаконною. Позивач просить визнати протиправними дії Вугледарського міського Управління праці та соціального захисту населення, щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку в розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до 6 років за період з 12.11.2012 року по 04.07.2015 року включно; зобов'язати Вугледарське міське Управління праці та соціального захисту населення здійснити перерахунок та виплатити їй щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на двох дітей за період з 12.11.2012 року по 07.07.2015 року в розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, з урахуванням виплачених сум, стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 24.03.2014 року позовні вимоги за період з 12.11.2012 року по 20.09.2013 року включно залишені без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася по невідомій для суду причині, про час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала заперечення на позовні заяву, в яких позовні вимоги не визнала та просить відмовити в задоволенні позову, розглянувши справу за її відсутності. В письмових запереченнях проти позову посилалась на невідповідність позовних вимог законодавству України, зазначивши, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Вважає, що прийняте управлінням праці та соціального захисту населення рішення відповідає діючому законодавству, тому не має підстав для здійснення перерахунку та виплати допомоги відповідачеві згідно його позовних вимог.
Суд, враховуючи, що клопотання про розгляд справи за їх відсутністю заявили всі особи, які беруть участь у справі, вважає за можливе, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, здійснити судовий розгляд і вирішення справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 06.07.2012 року, актовий запис № 105, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 06.07.2012 року, актовий запис № 106, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до довідки про отримання допомоги № 02-3/10-496 від 12.02.2014 року ОСОБА_1 за період з 12.11.2012 року по 31.01.2014 року отримала допомогу по догляду за дитиною до трьох років на двох дітей на зальну суму 20477,57 грн.
Відповідно до довідки, наданої УПФУ в м. Вугледарі Донецької області, ОСОБА_1 є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового пенсійного страхування з 01.07.2001 року.
11.02.2014 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської ради з заявою про проведення перерахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до розміру, встановленого чинним законодавством. Вугледарським міським Управлінням праці та соціального захисту населення на вказану заяву надало відповідь, з якої вбачається, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на кожну дитина виплачується ОСОБА_1, як непрацюючій особі, відповідно до діючого законодавства, а тому підстави для перерахунку допомоги відсутні.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 року № 104-VI «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та поховання» від 18.01.2001 року № 2240-III (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VІ були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VІ, в тому числі й пункту 25 розділу ІІ Закону № 107-VІ щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VІ було передбачено, що розділ ІІ цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2811-ХІІ, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2240-III.
Оскільки по даній справі судом встановлено, що спір виник щодо виплати допомоги на дітей ОСОБА_1 як непрацюючій особі, що підтверджується листом відповідача від 12.02.2014 року (а.с.9) та запереченнями на позов від 27.03.2014 року, то за таких обставин суд вважає, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до статті 15 якого, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Оскільки ані Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік», ані Законом України «Про державний бюджет на 2012 рік», ані Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік» не встановлювалось на 2011, 2012, 2013 роки, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, спірні правовідносини з 01.01.2011 року регулюються Законами № 2811-ХІІ та № 2240-III, а положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не може. Отже, з 01.01.2011 року у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами № 2811-ХІІ та № 2240-III.
Така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року.
Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у розмірі, який суперечить вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», є очевидною, тому позов підлягає задоволенню з 21.09.2013 року по 15.05.2014 року - час ухвалення рішення суду.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виплачувати до 04.07.2015 року щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, затверджений законодавством для працездатних осіб на кожну дитину є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.ст. 17, 18, 86, 159-163, 183-2 КАС України, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вугледарського міського управління праці та соціального захисту населення про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати дії Вугледарського міського Управління праці та соціального захисту населення неправомірними щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку всупереч ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в період з 21.09.2013 року по 15.05.2014 рік з урахуванням фактичних виплат.
Зобов'язати Вугледарське міське Управління праці та соціального захисту населення здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 21.09.2013 року по 15.05.2014 рік з урахуванням фактичних виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Вугледарський міський суд Донецької області протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області О . Г. Луньова
Судове рішення № 38797305, Вугледарський міський суд Донецької області було прийнято 15.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 223/260/14-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: