Ухвала суду № 38797051, 28.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/3905/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ключковича В.Ю., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до Державного підприємства «Підприємство Старобанівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби україни в Черкаській області (№ 92) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно із абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених, зокрема, пунктом 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частин першої, другої ст. 3 Закону № 400/97-ВР, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України; платники, визначені пунктами 1, 2 та 3 статті 1 цього Закону, зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України.

Згідно із п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах, зокрема, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди; до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення»; при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з Витягу з Реєстру страхувальників Державного реєстру соціального страхування, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 8), Відповідача, як юридичну особу (Свідоцтво про державну реєстрацію серії ААВ № 549344 від 16.12.1999 року, код ЄДРПОУ 08681063), зареєстровано в органах Пенсійного фонду України Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області.

На обліку Позивача перебуває троє осіб, а саме, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах, як колишні працівники Відповідача, що підтверджується Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з березня 2013 року від 13.03.2013 року (вих. № 5021/0/3), копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 5-6).

Як вбачається з Розрахунку заборгованості з відшкодування пільгових пенсій з 01.10.2013 року по 30.11.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 4), Позивачем фактично витрачено на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеним працівникам за період жовтень - листопад 2013 року 4471,88 грн. (жовтень 2013 року - 2235,94 грн., листопад 2013 року - 2235,94 грн.).

Відповідачем вчасно сплачено всі витрачені Позивачем кошти на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам Відповідача, які перебувають на пенсії та отримують пенсію на пільгових умовах, на загальну суму 9535,94 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 625 від 02 жовтня 2013 року в сумі 2700,00 грн., № 709 від 23 жовтня 2013 року - 1300,00 грн., № 710 від 24 жовтня 2013 року - 2300,00 грн., № 797 від 18 листопада 2013 року - 2235,94 грн., № 810 від 26 листопада 2013 року - 1000,00 грн., копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 21-25), та в яких в графі «призначення платежу» зазначено «фактичні витрати по доставці та виплаті пільгових пенсій».

Проте, Позивачем зазначені кошти зараховано в рахунок погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, відповідно до п. 3.8. Глави 3 якої, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України; платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що самостійне зарахування Позивачем коштів у рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період, ніж зазначений Відповідачем у призначенні платежу в платіжних дорученнях, є неправомірним, оскільки право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише у випадку щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області залишити без задоволення, а Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.