Постанова № 38796933, 13.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа № 924/932/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від апелянта - не з'явився

від позивача - Шпарук Н.П.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Громадської організації З'єднання борців "За справедливість" на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.09.13 р. у справі № 924/932/13

за позовом Комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання"

до Редакція загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" м.Нетішин

про виселення Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" із приміщення , розташованого у будинку №10 по вул.Незалежності в м. Нетішин

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.09.2013 року по справі № 924/932/13 позов задоволено. Виселено редакцію загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" із нежитлового приміщення площею 77,0 кв.м., розташованого за адресою: м.Нетішин, проспект Незалежності, 10. Присуджено до стягнення з редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" на користь комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" витрати по сплаті судового збору в сумі 1147,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Громадська організація З'єднання борців "За справедливість" подала апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати та припинити провадження у справі. В обгрунтування скарги зазначає, що звертається до суду в інтересах редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених", оскільки являється засновником останньої та відповідно до статутної діяльності має право представляти інтереси членів з'єднання. По суті рішення вказує, що судом першої інстанції допущено процесуальне порушення прав відповідача щодо належного повідомлення про розгляд справи. На думку апелянта, суд мав всі підстави для відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 ГПК України виявивши, що відповідач не отримав судову кореспонденцію, а також зв'язавшись з відповідачем телефонним зв'язком з метою з'ясування причин неявки останнього в судові засідання. Окрім цього зазначає, що суд першої інстанції прийняв неправомірне рішення про виселення редакції з орендованого приміщення, оскільки мав врахувати положення Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", які на думку апелянта надають право редакції отримати відповідно до визначеного законодавством порядку приватизації у власність трудового колективу редакції за його згодою займані нею приміщення, наявне обладнання і технічні засоби. Також вказує, що вищевказаний Закон дозволяє редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" на рівні з іншими державними та комунальними засобами масової інформації користуватися всіма пільгами та правами, які визначаються нормами державної підтримки.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що судом належно виконані обов'язки з повідомлення відповідача про розгляд справи. Зокрема, вся поштова кореспонденції направлялась на адресу відповідача по місцю реєстрації останнього. Окрім цього суд неодноразово відкладав розгляд справи в зв'язку з неявкою відповідача. Стосовно задоволення позовних вимог вважає, що судом надано повну і об'єктивну оцінку обставинам справи, оскільки договір оренди приміщення припинив свою дію, а відповідач на вимоги позивача добровільно не звільнив займане приміщення. З врахуванням викладеного просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судових засіданнях представник позивача підтримав викладені у відзиві доводи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не надав.

Судом відзначається, що про дату, час і місце судового розгляду апеляційної скарги відповідач та апелянт повідомлялись належним чином. При цьому в судові засідання представники останніх не з'являлись, внаслідок чого розгляд скарги відкладався ухвалами суду від 25.03.2014 р. та від 08.04.2014 року. Ухвала суду від 08.04.2014 р. про відкладення розгляду справи на 13.05.2014 р. повернулась від апелянта та відповідача з поміткою "Повертається по закінченню терміну зберігання". Таким чином, негативні процесуальні наслідки через нез'явлення в судовий процес та неотримання власної кореспонденції покладаються на останніх.

Зважаючи, що визначений ст. 102 ГПК України двохмісячний строк розгляду апеляційної скарги вичерпався, суд дійшов висновку про можливість розгляд скарги без участі представників апелянта та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 24.09.2013 р. у справі № 924/932/13 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2008 року між КП Нетішинської міської ради „Житлово-комунальне об'єднання" (орендодавець) та Редакцією загальнодержавної газети „Вісник малозахищених" (орендар) укладено договір оренди №63 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина, за умовами якого орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення в гуртожитку - 40,93м.кв. та нежитлове приміщення в гуртожитку - 6,57 м.кв., яке складається з 5 приміщень, площею 47,5 м. кв.: 3 кімнати, коридор, підсобне приміщення, розташованих за адресою: м. Нетішин вул. Незалежності, 10. (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до п.1.3. Договору, індивідуально визначене майно житлове приміщення та нежитлове приміщення в гуртожитку знаходиться на балансі КПНМР ЖКО і його вартість станом на 01.10.08р. складає 42308,68 грн.

Як зазначено в Розділі 2 Договору, майно передається в оренду з метою здійснення виробничої діяльності редакції.

Відповідно до п.3.10. Договору, зобов'язання Орендаря по оплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової оплати у розмірі 8,00 грн. (2-х місячна орендна плата).

Згідно із п.п. л) п.6.2. Договору, орендар зобов'язаний після припинення дії договору передати Орендодавцеві орендований об'єкт в належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду (з врахуванням нормального фізичного зносу), згідно акта приймання-передачі не пізніше 15 днів (п.2.5. г.) з дня втрати договором чинності.

Відповідно до п.7.3. Договору, прийняття та передача об'єкта оренди здійснюється у визначені договором строки.

Розділом 8 Договору передбачено, що виконання зобов'язань за цим договором повинно здійснюватися сторонами належним чином і з дотриманням строків та порядку вчинення дій, визначених договором.

Згідно п.12.1. Договору, даний Договір вступає в силу з 01.10.08р. по 01.10.09р.

Відповідно до п.12.4. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору (п.12.1.), він вважається продовженим на кожен наступний термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У п.12.7. Договору визначено підстави припинення дії договору, однією з яких є закінчення строку, на який його було укладено.

Договір підписаний керівниками орендаря та орендодавця та скріплений їх печатками.

Як вбачається із акта прийому-передачі житлового і нежитлового приміщення, що знаходиться на балансі КП НМР ЖКО по вул. Незалежності, 10 від 01.10.08р., що є Додатком №1 до Договору №63 від 01.10.08р. визначені договором приміщення передані Орендарю та прийняті ним без застережень, про що свідчать підписи представників сторін.

26.01.09р. сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №63 від 01.10.08р., в якій зазначено про передачу Орендарю додатково в оренду частини приміщення (акт прийому-передачі від 26.01.09р.) по пр-ту Незалежності, 10, та збільшення в зв'язку з цим площі орендованого приміщення.

З огляду на зазначене, сторони виклали п.1.1. розділу 1 у новій редакції, в якій зазначили про передачу в оренду окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - нежитлового приміщення у гуртожитку, яке складається з 1 приміщення, площею 22,53 кв.м., тип приміщення - 1 кімната. частини коридору - 22, 53 кв.м., розташованих за адресою: м. Нетішин, пр-т Незалежності, 10.

Пунктами 8, 9 Додаткової Угоди визначено, що додаткова угода вступає в дію з 26.01.09р. та є невід'ємною частиною Договору №63 від 01.10.08р.

Актом приймання-передачі від 26.01.09р. передбачене Додатковою Угодою приміщення передані орендарю та прийняті ним, про що свідчать підписи сторін Угоди на вищезазначеному акті.

01.02.10 р. сторонами договору №63 від 01.10.08р. укладено Додаткову угоду до нього, в якій визначили, що на підставі акта контрольного обміру орендованої площі та їх цільового використання, пункт 1.1. Договору підлягає викладенню в новій редакції, а саме: „Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окремо визначене нерухоме майно: нежитлове приміщення в гуртожитку, яке складається з 6 приміщень, загальною площею - 77,0 кв.м., розташованих за адресою: пр-т. Незалежності, 10".

Також за умовами Додаткової Угоди у новій редакції викладено пункти 1.3. та 3.2. Договору від 01.10.08р.

В зв'язку з відсутністю заперечень зі сторони орендодавця, дія договору оренди №63 від 01.10.08р. продовжувалася до 01.10.10р., 01.10.11р. та відповідно до 01.10.12р.

Проте, 26.09.12р. позивачем направлено відповідачу листа №01-09/2272 із повідомленням про припинення дії договору оренди №63 від 01.10.08р. в зв'язку із закінченням його строку та вимогою повернення орендованого приміщення орендодавцю, що підтверджується копією поштової квитанції про відправлення листа з описом вкладення від 26.09.12р.

Пізніше 10.04.13р. позивач повторно направив на адресу відповідача листа №01-09/626 із вимогою повернути орендоване приміщення власнику та визначено дату його приймання-передачі, однак, орендодавцем не було вчинено жодних дій щодо повернення орендованого приміщення власнику.

З огляду на вищезазначене, позивач звернувся до суду із вимогою виселити орендодавця із незаконно займаного приміщення.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, 2 ст.283 Господарського процесуального кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно із абз.3 ч.3 вказаної статті, одним із об'єктів оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Як вбачається із наявних у справі матеріалів, між сторонами 01.10.2008р. було укладено договір оренди №63 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина. Пунктом п.1.1. цього Договору, в редакції визначеній Додатковою угодою №1 від 26.01.09р. та Додатковою угодою від 01.02.10р. сторони передбачили, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окремо визначене нерухоме майно: нежитлове приміщення в гуртожитку, яке складається з 6 приміщень, загальною площею - 77,0 кв.м., розташоване за адресою: пр-т. Незалежності, 10".

Згідно статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Ч.3 цієї статті вказує, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Аналогічна норма передбачена і ч.2 статті 291 ГК України, в якій зазначається, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Так, із п.12.1. Договору оренди від 01.10.08р. слідує, що даний Договір вступає в силу з 01.10.08р. по 01.10.09р.

А згідно п.12.4. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору (п.12.1.), він вважається продовженим на кожен наступний термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом першої інстанції вірно відмічено, що в зв'язку з відсутністю заперечень орендодавця, договір продовжував свою дію до 01.10.2010 р., 01.10.11р. та відповідно до 01.10.2012р.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Місцевим господарським судом підставно констатовано, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, але лише за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Проте, з наявних у справі матеріалів вбачається, що 26.09.12р. позивач висловив своє заперечення проти продовження дії договору оренди ще під час дії цього договору, про що свідчить лист від 26.09.12р. за вих.№01-09/2272, направлений на адресу відповідача 26.09.12р. (поштова квитанція та опис вкладення поштового відправлення від 26.09.12).

Згідно вказаного листа від 26.09.12р. орендодавець направив повідомлення про припинення дії договору ще до закінчення строку його дії.

Судом вірно вказано, що правові норми ст.764 ЦК України та ч.1 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначають лише кінцевий термін, коли орендодавець може заявити про своє небажання продовжувати договір оренди, але не обмежують час, коли він може вперше відмовитися від продовження договору оренди. Така відмова від продовження орендних правовідносин має юридичне значення у випадку, коли вона була заявлена до сплину місячного терміну після закінчення терміну дії договору оренди, і є підставою для висновку про припинення, договору оренди. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

При цьому, п.12.7. Договору визначено підстави припинення дії договору, однією з яких є закінчення строку, на який його було укладено.

Оскільки відповідачем приміщення звільнено не було, позивачем повторно направлявся лист від 10.04.13р. за вих.№01-09/626 про закінчення строку дії договору та необхідність звільнення орендованого приміщення.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем дотримано порядок припинення дії договору, встановлений у п.12.1. Договору, а тому у відповідача відсутні правові підстави перебувати у приміщенні загальною площею 77.0 кв.м. по проспекту Незалежності, 10, що розташоване у будинку в м. Нетішин.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Згідно п.2 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється в разі, зокрема: закінчення строку, на який його було укладено. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч.1 ст. 27 вказаного Закону).

Підпунктом л. п.6.1 Договору, на орендаря покладено обов'язок після припинення дії договору передати орендодавцеві орендований об'єкт в належному стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду (з урахуванням нормального фізичного зносу), згідно акту приймання - передачі не пізніше 3 - х днів з дати втрати договором чинності.

Виходячи із вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позов про виселення з приміщення є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апелянта стосовно неповідомлення відповідача про розгляд справи. Як вбачається з матеріалів справи, поштова кореспонденція направлялась на адресу відповідача за місцем його реєстрації - 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, пр-кт. Курчатова, 7/21. Зазначена адреса підтверджена витребуваними судом доказами - довідкою статистики та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Направлені на вказану адресу ухвали суду були повернуті поштовим відділенням в зв'язку з закінченням терміну зберігання, що свідчить про небажання адресата отримувати власну кореспонденцію. При цьому судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010р. № 2453-VІ, які вступили в дію 30.07.2010р. ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Таким чином, судом першої інстанції дотримано встановлений чинним законодавством порядок повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

Також безпідставними є доводи апелянта щодо необхідності застосування до вирішення спору норм Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

Колегія суддів відзначає, що положення ст. 6 даного Закону визначають можливість передачі засобам масової інформації у безстрокову оренду приміщень загальнодержавної і комунальної власності, а також, можливість передачі приміщень у власність трудового колективу виключно у встановленому порядку. Слід зазначити, що будь-який порядок передбачає звернення зацікавленої особи (в даному випадку редакції ЗМІ) до відповідних органів з пропозицією (проханням, клопотанням тощо) стосовно надання певного приміщення в оренду або у власність трудового колективу. Натомість апелянтом не надано жодного доказу в підтвердження звернення відповідачем до Нетішинської міської ради або до КП "Житлово-комунальне об'єднання" з приводу надання можливості отримати орендоване приміщення у власність або безстрокове користування відповідно до норм Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів". Відповідно орендні відносини між сторонами спору не грунтувались на нормах вищевказаного закону, а тому підстави для його застосування в даному спорі відсутні.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 24.09.2013 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації З'єднання борців "За справедливість" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 24.09.2013 року у справі № 924/932/13 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.