Ухвала суду № 38796871, 20.05.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"20" травня 2014 р. Справа № 806/742/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

представника позивача Лахтаріна А.А.,

представника відповідача Забродської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" березня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ЕСТ" до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛК ЕСТ" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за №101050000/2014/300004/1 від 17.01.2014р. та № 101050000/2014/300005/1 від 20.01.2014 року винесені Житомирською митницею. Позов обґрунтований тим, що для підтвердження митної вартості за ціною договору позивачем надано всі необхідні документи. Проте відповідач безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2014 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів за № 101050000/2014/300004/1 від 17.01.2014р. та № 101050000/2014/300005/1 від 20.01.2014р.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що митну вартість неможливо визначити за ціною договору, оскільки товаротранспортні документи містили розбіжності: інвойс і контракт засвідчені підписами різних осіб. За інформацією цінової бази ЄАІС ДМСУ митна вартість задекларованого товару є заниженою порівняно з аналогічною продукцією, яка була продана на експорт в Україну з тієї ж країни, в тих же кількостях і на тих же комерційних умовах. Дана інформація, недоліки в поданих декларантом документах та ненадання на вимоги митного органу додаткових документів стали підставою для коригування митної вартості товару за резервним методом, що ґрунтувався на раніше визнаних (визначених) митними органами вартостях на основі МД 10106000/2013/021982 від 28.12.2013року.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив відмовити в задоволенні. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що ТОВ "МІЛК ЕСТ" відповідно до зовнішньоекономічного контракту з ТОВ "NAVIGATOR LTD" від 01.06.2013 року на митну територію України 17 та 20 січня 2014 року було ввезено 96 тонн товару (жир молочний, безводний, вміст загального жиру 99,8%+- 0,1%, масова частка вологи 0,1-0,2%) за ціною 5420 доларів США за тонну (надалі - товар). Вказана ціна товару була визначена сторонами цього зовнішньоекономічного контракту в додатку №4 від 10.12.2013 року.

17.01.2014 року та 20.01.2014 року ТОВ "Мілк-Ест" подано дві митні декларації № 101050000.2014.000152.001 на 57,6 тонн товару та № 101050000.2014.000175.001 від 20.01.2014 року на 38,4 тонни товару.

До декларацій позивачем подано зовнішньоекономічний контракт від 01.06.2013 року № 2013/06/01, додаток 4 до контракту від 10.12.2013, інвойси № 201312101155/1 від 10.12.2013 року, № 201312101155/2 від 10.12.2013 року, № 201312101155/3 від 10.12.2013 року, № 201312101155/4 від 10.12.2013 року, № 201312101155/5 від 10.12.2013 року.

17.01.2014 року та 20.01.2014 року Житомирською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 101050000/2014/300004/1 від 17.01.2014р. та № 101050000/2014/300005/1 від 20.01.2014р., якими скориговано митну вартість в сторону збільшення з 520320 доларів США до 552624 доларів США (5756,5 доларів за 1 т).

Підставою для коригування митної вартості стали розбіжності у документах, що подані для митного оформлення. Проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого визначення митної вартості товарів. За результатами проведеної консультації встановлено, що методи 2а та 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 2в та 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостей за ціновою базою ЄАІС Міндоходів на основі МД 10106000/2013/021982 від 28.12.2013 року.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.9 ст.55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Отже, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

На вимогу митниці позивачем подано закупівельну калькуляцію експортера-продавця "Navigator LTD" № 10012435 та інвойс-проформу № 06/01 від 06.01.2014 року.

Матеріалами справи передбачено, що право керівника компанії "NAVIGATOR LTD", менеджерів компанії та головного бухгалтера компанії на підписання інвойсів.

На підставі дослідження матеріалів та обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що позивачем при поданні митних декларацій було подано необхідні документи, що підтверджують ціну товару, зазначену у деклараціях.

Відповідачем застосовано резервний метод на підставі раніше визнаних (визначених) митними органами вартостях на основі МД 10106000/2013/021982 від 28.12.2013 року. Проте, згідно вказаної декларації імпортовано товар іншого виробника -Dairy Farmers of Amerika, а не "Hillsboro Riverview Dairy", товар виробництва якого розмитнює позивач.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість надавати перевагу даним Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС ДМСУ), а не належним чином оформленим документам, поданими декларантом, що підтверджують здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не надано доказів про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність рішень про коригування митної вартості та карток відмови в митному оформленні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" березня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" травня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛК ЕСТ" вул. Кіквідзе,18, м.Київ,01001

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська митниця Міністерства доходів і зборів України вул.Перемоги,25, м.Житомир,10000

4- представник позивача - Лахтарін Артур Анатолійович - - АДРЕСА_1,