Ухвала суду № 38796046, 10.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/37023/11

№ К/9991/37023/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011

у справі № 2а-10034/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Інтер-Експерт»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 у задоволенні позову відмолено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 19.01.2010 №0000202330/0, від 01.04.2010 №0000202330/1, від 18.05.2010 №0000202330/2, від 17.08.2010 № 0000202330/3 про визначення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 207376,31 грн., в тому числі, основний платіж - 152866,31 грн. та штрафні санкції - 554510,00 грн.; та податкові повідомлення-рішення від 19.01.2010 № 0000192330/0, від 01.04.2010 № 0000192330/1, від 18.05.2010 № 0000192330/2, від 17.08.2010 №0000192330/3.

У касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Харкова просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань із податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22.12.2009 № 2569/23-304/33207813, про порушення позивачем норм підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст.4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: занижено валовий доход у податковому обліку за 4-й квартал 2008 року та 1-й квартал 2009 року на загальну суму 558050,00 грн. та завищено податковий кредит у податковому обліку за березень 2009 року на 109020,00 грн. у зв`язку з не відображенням у податковому обліку приросту (балансової) вартості товарів запасів, використаних не у господарській діяльності - запчастин, придбаних у ТОВ «НВП «ТМК», докази наступної реалізації яких на адресу ПП «БФ «Одрі» відсутні. Внаслідок цього. За висновком контролюючого органу, позивач занииз податкові зобов'язання з податку на прибуток у податковому обліку за 4-й квартал 2008 року на 3237,50 грн., 1-й квартал 2009 року - 136275,00 грн. та з податку на додану вартість у податковому обліку за березень 2009 року на 89095,00 грн. та за квітень 2009 року - 19925,00 грн. Крім того, у порушення норм пункту 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-III) позивач при збільшенні валових доходів у 3 кварталі 2008 року на суму 2011145,00 грн. не сплатив штраф у розмірі 5 % від цієї суми.

За наслідками висновків акту перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.01.2010 № 0000202330/0, від 01.04.2010 № 0000202330/1, від 18.05.2010 № 0000202330/2, від 17.08.2010 № 0000202330/3 про визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 220780,56 грн., у т.ч.: 164651,81 грн. - основний платіж та 56128,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції (оскаржується позивачем у сумі 207376,31 грн.: основний платіж 152866,31 грн. та штрафні (фінансові) санкції 554510,00 грн.); від 19.01.2010 № 0000192330/0, від 01.04.2010 № 0000192330/1, від 18.05.2010 № 0000192330/2, від 17.08.2010 № 0000192330/3 про визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 163530,00 грн., у т.ч.: 109020,00 грн. - основний платіж та 54510,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до пункту 4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.(підпункт 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР).

Відповідно до абзаців першого, четвертого та п'ятого пункту 5.9 цієї ж статті платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем валового доходу у податковому обліку за 4-й квартал 2008 року та 1-й квартал 2009 року на загальну суму 558050,00 грн. та податкового кредиту у податковому обліку за березень, квітень 2009 року на загальну суму 109020,00 грн. стали обставини не підтвердження під час перевірки факту відвантаження позивачем як постачальником ПП «БФ «Одрі» комплекту запчастин. При тому, що факт попереднього придбання позивачем цього товару у ТОВ «НВП «ТМК» за договором від 27.03.2008 № 027/03-08, як і формування валових витрат та податкового кредиту за її наслідками ДПІ не оспорюється.

Апеляційний суд, встановивши факт виїмки документів, які складені за наслідками господарської операції з поставки позивачем ТОВ «БФ «Одрі» товару, податковою міліцією у провадженні по кримінальній справі, а також із врахуванням надання цих документів (договір від 02.07.2008 № 02/07-01 про поставку ПП «Інтер-Експерт» (продавець) ТОВ «БФ «Одрі» (покупець) комплекту запасних частин вартістю 657324,0 грн., специфікація № 1 від 02.07.2008 до договору № 02/07-01, додаткова угода від 25.12.2008 № 1, видаткова та податкова накладні, рахунок фактура, довіреність на отримання товару) позивачу на його запит від 23.03.2011 відділом податкової міліції ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, зробив правильний висновок про безпідставність висновків податкового органу про завищення позивачем валового доходу та податкового кредиту у відповідних податкових періодах за наслідками цієї господарської операції. Оцінка доказів судом апеляційної інстанції відповідає нормам ст. 86 КАС України.

При вирішенні спору апеляційним судом були взяті до уваги обставини, встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.08.2009 у справі № 2-а-21003/09/1270, та обставини, викладені в постанові про припинення кримінальної справи від 27.07.2009 ст. слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 41/09/8019, при оцінці доводів податкового органу про фіктивний характер діяльності ПП «БФ «Одрі» та реєстрації цього підприємства на підставну особу.

Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.08.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009, у справі № 2-а-21003/09/1270, відмовлено у задоволенні позову ДПІ про припинення юридичної особи та визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП «БФ «Одрі» з тих підстав, що у судовому процесі встановлені такі факти, що підприємство є діючим, звітує до податкових органів, а в порушенні кримінальної переслідування відносно його посадової особи за ст. 205 Кримінального кодексу України відмовлено. Крім того, до матеріалів справи долучено постанову про припинення кримінальної справи від 27.07.2009 ст. слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 41/09/8019, згідно якої у ході досудового слідства по кримінальній справі № 41/09/8019 встановлено, що ПП БФ «Одрі» зареєстровано відповідно з діючим законодавством України. Громадянкою ОСОБА_4 (засновник ПП БФ «Одрі») особисто отримані свідоцтво про державну реєстрацію підприємства, печатка та штамп, довідки про реєстрацію в фондах та податкових органах, підписано трудовий договір з фізичною особою (прийнято на посаду заступника директора) з наданням їй повноважень на ведення обліку та підписання звітності, у тому числі податкової, видані нотаріально посвідчені довіреності на представництво її інтересів як власника і директора «БФ «Одрі».

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош