Ухвала суду № 38795983, 12.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2014 р. м. Київ К/9991/78097/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Бовкун В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Евіна А.К.

відповідача - Плужнік К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012

та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.08.2012

у справі № 0670/11995/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Вимпел»

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Вимпел» звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнення та збільшення позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби № 0001201500 від 19.07.2011, № 0001211500 від 19.07.2011, № 0002101500 від 03.10.2011, № 0002111500 від 03.10.2011.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001201500 від 19.07.2011 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 5 394 197 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 грн., визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001211500 від 19.07.2011, № 0002101500 від 03.10.2011, № 0002111500 від 03.10.2011, в задоволенні решті позовних вимог - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби на правонаступника - Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Промислова компанія «Вимпел» з податку на прибуток за І квартал 2011 року, складено акт № 1210/15-0 від 05.07.2011, в якому зафіксовані порушення п. 3.1 ст. 3, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, в результаті чого занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток у зазначений період в розмірі 408 370 грн. та безпідставно віднесено до валових витрат суму ряд. 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) 7 047 386 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 5 413 908 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 19.07.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001201500 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 5 413 908 грн.;

- № 0001211500 про визначення суми податку на прибуток в розмірі 408 371 грн., в т.ч.: 408 370 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Промислова компанія «Вимпел» за ІІ квартал 2011 року, складено акт № 1487/15-0/13544670 від 19.09.2011, в якому зафіксовані порушення п. 3 підр. 4 п. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: за ІІ квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 5 097 008 грн., в т.ч.: по р. 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) відображено суму 5 413 908 грн. Дана сума включає лише збитки попереднього періоду (в декларації за І квартал 2011 року в р. 04.9 - від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010 рік) відображена сума 7 047 386 грн.), в той час як Податковий кодекс України передбачає віднесення до складу ІІ кварталу 2011 року виключно від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року; занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 72 887 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 03.10.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002101500 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 5 097 008 грн.;

- № 0002111500 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 72 887 грн.

При проведенні вказаних перевірок, податковим органом враховувались висновки акту № 1003/23-0/13544670 від 15.06.2009 планової виїзної перевірки ТОВ «Промислова компанія «Вимпел» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (п. 6.1 ст. 6 зазначеного Закону).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до положень пп. 15.1.1 п. 15 ст. 15 цього Закону встановлено 1095-денний термін давності.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 вказано, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В пп. 2.3.2 п. 2.3 даного Порядку зазначено, що у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, перевіряючі зобов'язані зазначити перелік цих документів та додати до акту перевірки пояснення посадових осіб або інших працівників підприємства, що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Так, за результатами перевірки (акт від 15.06.2009 №1003/23-0/13544670) встановлено порушення ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що пов'язано, на думку перевіряючих, з поданням позивачем уточнюючого розрахунку від 19.05.2008 №10482, яким в рядок 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2008 року включено суму 2 473 801 грн. та завищенням показників ряд. 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік на загальну суму 531 429 грн.

Матеріалами справи встановлено, що частину цієї суми становить ряд. 08 (Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний(-)) в розмірі 2 411 309 грн. декларації з податку на прибуток за 2007 рік, сума помилково не була включена до складу валових витрат першого календарного кварталу в ряд. 04.9 (від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року) декларації з податку на прибуток за І квартал 2008 року та ряд. 01.5 (прибуток від операції з землею) в розмірі 63 492 грн. Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік від 18.05.2009.

Згідно декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2007 року ряд. 05.2 становить - 24 170 грн. Позивач уточнюючим розрахунком за ІІІ квартал 2007 року від 12.12.2007 помилково уточнив ряд. 09 замість ряд. 05.2 на суму 579 769 грн. і вже декларацією з податку на прибуток за 2007 року виправив помилку, де, відповідно, ряд. 09 - порожній, а ряд. 05.2 дорівнює 555 599 грн. (579 769 грн. - 24 170 грн.).

Оскільки, ряд. 05.2 та ряд. 09 декларації з податку на прибуток формують валові витрати підприємства, то судами обох інстанцій вірно зазначено, що вказана помилка позивача не впливає на значення об'єкту оподаткування.

В судовому порядку встановлено, що позивач скористався своїм правом на виправлення помилок в раніше поданих деклараціях шляхом подання відповідного уточнюючого розрахунку та зазначення уточнених показників у складі декларації наступного податкового періоду на суму 2 473 801 грн. та суму 579 769 грн., відповідно, а відповідач не навів жодних доводів щодо спростування вказаних обставин.

Крім цього, актом перевірки на підставі документів (банківські виписки, договори, аналіз рахунків 31, 37, 63) встановлено завищення задекларованих позивачем показників у ряд. 04.13 (інші витрати, крім визначених у р. 04.1 -04.12) декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік на суму 943 509 грн. При цьому, перевіряючими не взято до уваги та не розглянуто рахунки 684 «Розрахунок за нарахованими відсотками в іноземній валюті», 502 «Довгострокові кредити в банках», 951 «Відсотки за кредит», 945 «Втрати від операційної курсової різниці», витрати за якими відносять до складу валових витрат та відображаються у ряд. 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12» декларації з податку на прибуток.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 зазначеного Закону балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Згідно кредитного договору № 0519/01 від 19.05.2006, банківських виписок та інших документів, досліджених судами попередніх інстанцій, встановлено, що позивач мав право задекларувати валові витрати за наслідками діяльності в 2007 році ряд. 04.13 (інші витрати, крім визначених у р. 04.1-04.12) в розмірі 2 487 251,34 грн., які сформовано за рахунок відсотків і втрат від операційної курсової різниці, нарахованих за наведеним кредитним договором, але фактично було задекларовано меншу суму в розмирі 1 308 649 грн. (декларація за 2007 року).

Таким чином, висновок відповідача, щодо завищення задекларованих позивачем показників у ряд. 04.13 (інші витрати, крім визначених у р. 04.1-04.12) декларацій з податку на прибуток підприємства за 2007 року на суму 943 509 грн., не знайшов свого документального підтвердження.

Також в судовому порядку спростовано висновки податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум збитків, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником особам в ІV кварталі 2007 року на суму 721 773 грн., у I кварталі 2008 року на суму 2 967 637 грн., за І півріччя 2008 року на суму 236 707 грн., за ІІІ квартал 2008 року на суму 107 907 грн., за 2008 рік на суму 4 828 222 грн., оскільки податковим органом в порушення вимог пп. 1.20.8 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не доведено, що позивач укладав договори в спірному періоді з заниженими цінами.

Також згідно розрахунку встановлених порушень відповідно до акту перевірки № 1003/23-0/13544670 від 15.06.2009, загальна сума наведених порушень не призводить до зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток позивача на суму 7 177 685 грн.

Стосовно порушення п. 3 підр. 4 р. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановленого актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 1487/15-0/13544670 від 19.09.2011, судами зазначено наступне.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п. 6.1 ст. 6 зазначеного Закону якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 вказаного Закону.

Особливості, встановлені п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Водночас, як передбачено абз. 2 п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, в 2011 році встановлені п. 22.4 ст. 22 цього Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися протягом 2010 року.

В свою чергу, на підставі пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року.

Правові наслідки формування від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з указаною нормою Перехідних положень, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Причому ані Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ані Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, судами обох інстанцій вірно зазначено, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування II кварталу 2011 року, з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, що сформувався за рахунок витрат попереднього періоду.

За вказаних обставин, меж перегляду, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби її правонаступником - Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний