Ухвала суду № 38795979, 09.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/12570/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2011 у справі №2а-4528/10/1870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гасшин» до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гасшин» до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.04.2010 №0000252305/0/28993 в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 176120,75грн. за основним платежем та 88060,40грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2011 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2010 №0000252305/0/28993 в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 138620,75грн. за основним платежем та 69310,04грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено, в решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція в місті Суми 28.02.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.04.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція в місті Суми просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2011 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в місті Суми проведено планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гасшин» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.12.2009.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 16.04.2010 №3174/235/32778992/24, яким встановлено порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 259121,00грн.

На підставі акта від 16.04.2010 №3174/235/32778992/24 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2010 №0000252305/0/28993, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 388681,00грн. (за основним платежем - 259121,00грн., за штрафними санкціями - 129560,00грн.).

Згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною першою статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судами встановлено, що між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 30.05.2008. Орендна плата складала 25000,00грн. щомісяця. На виконання зазначеного договору сторонами оформлені акти надання орендних послуг.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гасшин» податковий орган дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення від 30.05.2008 не був направлений на реальне настання наслідків, а мав за мету отримання податкової вигоди, оскільки позивачем значно завищено вартість орендної плати за предмет договору.

Згідно з підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною податковою інспекцією в місті Суми не доведено невідповідність вартості орендної плати за спірним договором рівню справедливої ринкової ціни.

Відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Отже, за встановлених судами обставин щодо наявності необхідних первинних документів, віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених по взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за договором оренди нежитлового приміщення від 30.05.2008, є правомірним.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 22.04.2010 №0000252305/0/28993 в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 37500,00грн. за основним платежем та 18750,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2011 у справі №2а-4528/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв