ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/12567/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 у справі №2а-14695/09/4/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерклуб-ЛТД» до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про скасування податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерклуб-ЛТД» до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.12.2009 №0002222301/1 та від 21.12.2009 №0002412301/1.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом порушено визначені законом умови донарахування податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим 04.03.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 29.03.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, підпункту 1.20.10 пункту 1.20, пункту 1.26 статті 1, підпунктів 7.4.1 та 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в місті Керчі Автономної Республіки Крим проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерклуб-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємств в розмірі 461287,00грн.
За результатами перевірки складено акт від 10.11.2009 №1791/23-1/20692655 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2009 №0002222301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 672173,20грн., в тому числі за основним платежем - 461287,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 210886,20грн.
За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим від 21.12.2009 №20009/10/25-0 податкове повідомлення-рішення від 23.11.2009 №0002222301/0 залишено без змін, збільшено розмір штрафних (фінансових) санкцій на 19757,30грн., що оформлено податковими повідомленнями-рішеннями від 21.12.2009 №0002222301/1 та від 21.12.2009 №0002412301/1.
Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерклуб-ЛТД» вчинено порушення в частині використання звичайних цін при передачі морського буксиру «Криптон» у тайм-чартер компанії «URVIN LLC».
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками..
Згідно з підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Окрім того, згідно підпунктом 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.
Відповідно до підпункту 4.3.5 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковим органом. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.
З врахуванням положень пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вимоги наведеної правової норми при визначенні податкового зобов'язання внаслідок визначення звичайних цін стосуються тільки процедури, а відтак податковий орган, здійснивши відповідне донарахування податкових зобов'язань, зобов'язаний звернутися до суду з позовом про стягнення з платника податків в доход відповідного бюджету донарахованої суми.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом при визначенні звичайної ціни на тайм-чартер морського буксиру «Криптон» вимог зазначених норм Законів України не дотримано, невідповідність ціни договору рівню звичайних цін не доведено, непрямий метод при визначенні звичайної ціни не застосовано.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 21.12.2009 №0002222301/1 та від 21.12.2009 №0002412301/1.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 у справі №2а-14695/09/4/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна
Судді: ___ Л.І. Бившева
___ А.М. Лосєв
Судове рішення № 38795938, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 09.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14695/09/4/0170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: