Ухвала суду № 38794805, 20.05.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"20" травня 2014 р. Справа № 918/1780/13

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" про виправлення помилки в наказі 3 918/1780/13 від 21 січня 2014 року на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 24 грудня 2013 року, яке набрало чинності 08 січня 2014 року.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр"

до відповідача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України"

в особі Філії "Дубенська ДЕД" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"

про стягнення в сумі 24 978 грн. 59 коп.

Від позивача (заявник): Цимбалюк І.О. (за довіреністю № 1823 від 3 грудня 2013 року);

від відповідача: не з'явився;

від органу ДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр", звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Дубенська ДЕД" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 24 978 грн. 59 коп.

24 грудня 2013 року господарським судом Рівненської області винесено рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.

21 січня 2014 року господарським судом Рівненської області був виданий наказ на примусове виконання рішення від 24 грудня 2014 року.

12 травня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр" подало заяву, в якій, в порядку статті 117 ГПК України, просив суд, привести у відповідність до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" наказ господарського суду Рівненської області № 918/1780/13 від 21 січня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" призначено на 20 травня 2014 року.

В судовому засіданні 20 травня 2014 року представник заявника підтримав заяву про виправлення помилки в наказі від 21 січня 2014 року у справі № 918/1780/13.

Представник боржника в судове засідання не з'явився.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що дана заява не підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

19 березня 2014 року постановою № 42587263 державним виконавцем відділу ДВС Вознюк І.Я., на підставі пункту 6 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено Публічному акціонерному товариству "Тернопільський кар'єр" у відкритті виконавчого провадження, в даній постанові державний виконавець зазначає, що відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до стаття 18 закону України "Про виконавче провадження" Вимоги до виконавчого документа є: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Відповідно до пункту 1 підпункту 1.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

Судом встановлено, що наказ господарського суду Рівненської області від 21 січня 2014 року по справі № 918/1780/13 відповідає вищезазначеним вимогам.

Відповідно до статті 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" про приведення наказу господарського суду Рівненської області № 918/1780/13 від 21 січня 2014 року у відповідність.

Керуючись ст.ст. 86, 89 та 117 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" № 318 від 7 травня 2014 року.

3. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя Торчинюк В.Г.