Рішення № 38794795, 13.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа № 911/1177/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська обл., с. Мархалівка

товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005», Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Щербанівське

про стягнення 5745,87 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі - відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005» (далі - відповідач 2), в якому просить суд солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 5745,87 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за угодою № К-15-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 26.01.2011 р. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перейшло право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005» щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат, що виникли в результаті неналежного виконання останнім умов договорів купівлі-продажу № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та № 31-05-2009 від 22.05.2009 р., укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» та товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005». В подальшому, вищезазначене право вимоги перейшло від ФОП ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» за угодою № 04/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 04.03.2013 р. Позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою № 04/03-13 про заміну кредитора у зобов'язані від 04.03.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки № 11-03-2013-51 від 11.03.2013 р., відповідно до умов якого відповідач-1, відповідальність якого обмежується сплатою розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці) в сумі 5745,87 грн., поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2 щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці).

14.04.2014 р. до господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому відповідач 1 визнав позовні вимоги в частині, яка стосується ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», та просив суд розглянути справу без участі його уповноваженого представника.

30.04.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові обґрунтування позовних вимог, в яких позивач зазначив, що як вбачається з додатків до договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р., сторони встановили, що станом на дату підписання додатків до договорів, курс долара США до гривні становив 8,10 грн./дол. США, однак дані дії сторін щодо самостійного встановлення та визначення курсу долара США до гривні не відповідають ані дійсності, ані нормам чинного законодавства, оскільки таке повноваження належить виключно Національному банку України.

12.05.2014 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі документами без участі представника позивача, в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 13.05.2014 р. не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, а в судовому засіданні 22.04.2014 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судові засідання 22.04.2014 р. та 13.05.2014 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач 1 був повідомлений належним чином, що підтверджується поданим до суду відзивом на позов.

Представник відповідача 2 в судові засідання 22.04.2014 р. та 13.05.2014 р. не з'явився, хоча про час і місце судового засідання відповідач 2 був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 42413290 та № 42337933. Відповідач 2 відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2009 р. та 22.05.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005» (відповідач 2, покупець) було укладено договори купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 24-04-2009 та № 31-05-2009 (договори).

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.02.2010 р. у справі № 4/199/09, на виконання договорів купівлі-продажу товару ТОВ «Тридента Агро» поставило ТОВ «Авангард-2005» товар на загальну суму 135711,00 грн. Проте, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково на суму 115000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 91 від 08.10.2009 р. на суму 50000,00 грн., № 96 від 13.10.2009 р. на суму 15000,00 грн. та № 117 від 02.11.2009 р. на суму 50000,00 грн. та виписками банку.

Як встановлено рішенням господарського суду Київської області від 06.08.2013 р. у справі № 911/2662/13, відповідно до платіжного доручення № 187 від 16.08.2010 р. ТОВ «Авангард-2005» перерахувало на поточний рахунок ТОВ «Тридента Агро» суму заборгованості згідно судового рішення № 4/199/09 у розмірі 32813,62 грн., включаючи суму заборгованості згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р. у розмірі 20711,00 грн.

Отже, рішеннями господарського суду Миколаївської області від 16.02.2010 р. у справі № 4/199/09 та господарського суду Київської області від 06.08.2013 р. у справі № 911/2662/13 встановлено, що оплата отриманого відповідачем 2 за договором № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та договором № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. товару була здійснена ним наступним чином: 08.10.2009 р. оплата на суму 50000,00 грн.; 13.10.2009 р. оплата на суму 15000,00 грн.; 02.11.2009 р. оплата на суму 50000,00 грн. та 16.08.2010 р. оплата на суму 20711,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. договорів покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна на товар та загальна сума договору зазначені у додатках і визначені у національній валюті України в сумі, еквівалентній доларам США за офіційним курсом НБУ на день оплати.

В додатку № 1 від 16.04.2009 р. до договору № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та в додатку № 1 до договору № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. сторони, зокрема зазначили найменування товару, одиницю виміру, ціну товару за одиницю та загальну вартість товару в національній валюті - гривні, що становить 86751,00 грн. за договором № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та 48960,00 грн. за договором № 31-05-2009 від 22.05.2009 р.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, загальна вартість товару, зазначена в додатку № 1 від 16.04.2009 р. до договору № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та в додатку № 1 до договору № 31-05-2009 від 22.05.2009 р., відповідає загальній вартості товару, зазначеній у відповідних видаткових накладних, за якими відбувалися поставки товару.

Пунктом 5.2. договорів встановлено, що товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті, згідно цін, вказаних у відповідних додатках до договору, скоригованих пропорційно зміні офіційного курсу долару США до гривні на дату оплати товару.

Відповідно до додатку № 1 від 16.04.2009 р. до договору № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та в додатку № 1 до договору № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. сторони зазначили офіційний курс долара США на день підписання договору та передбачили, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/A2)*B, де S - ціна на момент проплати; B - ціна на момент підписання; A2 - курс (НБУ) долара до гривні на день підписання договору; A1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Так, сторони в додатку № 1 від 16.04.2009 р. до договору № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та в додатку № 1 до договору № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. зазначили, що офіційний курс долара США на день підписання договору № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. становив 8,10 грн./дол. США та на день підписання договору № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. - 8,00 грн./дол. США.

Водночас, як встановлено господарським судом, станом на дату підписання договору № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. (16.04.2009 р.) офіційний курс НБУ долара США по відношенню до гривні становив 7,70 грн./дол. США та на дату підписання договору № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. (22.05.2009 р.) - 7,62 грн./дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками з порталу офіційного інтернет-представництва Національного банку України.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національний банк України» офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

Враховуючи те, що сторони в договорах № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. передбачили, що зобов'язання за договорами має бути виконане у гривні з урахуванням офіційного курсу долара США на час підписання договорів та на день фактичної оплати товару, який відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» встановлюється виключно Національним банком України, то суд дійшов висновку, що дії сторін щодо самостійного визначення в додатках до вказаних договорів офіційного курсу долара США відносно гривні, а саме встановлення його на рівні 8,10 грн./дол. США на день підписання договору № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та 8,00 грн./дол. США на день підписання договору № 31-05-2009 від 22.05.2009 р., суперечать нормам чинного законодавства.

Таким чином, для визначення грошового еквіваленту зобов'язань в доларах США на момент підписання договорів № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. сторони повинні були застосовувати офіційний курс НБУ на дату підписання відповідного договору, а саме 7,70 грн./дол. США на день підписання договору № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та 7,62 грн./дол. США на день підписання договору № 31-05-2009 від 22.05.2009 р.

Водночас, як вбачається з наявних в матеріалах справи роздруківок з порталу офіційного інтернет-представництва Національного банку України, офіційний курс долара США на момент здійснення відповідачем 2 розрахунку за отриманий товар становив: 08.10.2009 р. та 13.10.2009 р. - 8,01 грн./дол. США, 02.11.2009 р. - 7,99 грн./дол. США та 16.08.2010 р. - 7,89 грн./дол. США.

Таким чином, враховуючи те, що офіційний курс долара США по відношенню до гривні на дати оплати відповідачем 2 отриманого товару був вищим, ніж офіційний курс долара США на дати підписання договорів, то відповідно до пунктів 5.1.-5.2. договорів відповідач 2 повинен був скоригувати ціну за товар, що підлягала сплаті, пропорційно зміні офіційного курсу долару США до гривні на дату оплати товару.

Однак, відповідач 2 в порушення взятих на себе зобов'язань, не здійснив коригування ціни товару та не сплатив ТОВ «Тридента Агро» курсової різниці згідно договорів № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 5745,87 грн.

Так, згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що у ТОВ «Тридента Агро» виникло право вимоги до відповідача 2 щодо отримання розміру курсової різниці згідно договорів № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

26.01.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено угоду № К-15-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005» (боржник, відповідач 2) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р., договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р. та згідно угоди № К-15-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р. (п. 1.1. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 28.01.2011 р.).

Згідно з п. 1.2. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 28.01.2011 р. новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р.

Відповідно до п. 2.1. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 28.01.2011 р. вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 7632,77 грн.

В пункті 2.3. угоди зазначено, що первісним кредитором нараховано, а новим кредитором перевірено та погоджено розмір нарахувань виходячи з наведеного в п. 2.3. договору розрахунку.

Відповідно до п. 2.4. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 28.01.2011 р. з моменту укладення угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р., по відношенню до боржника щодо заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), нарахування розміру пені, 3% річних, інфляційних втрат за весь час прострочення, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р.

Згідно з п. 4.3. угоди первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цією угодою.

Відповідно до п. 6.1. угоди угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою.

26.01.2011 р. первісний кредитор за актом прийому-передачі документів передав новому кредитору передбачені п. 4.1. угоди документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

22.06.2013 р. та 18.02.2014 р. на виконання угоди № К-15-ТА від 26.01.2011 р. про заміну кредитора у зобов'язанні ТОВ «Тридента Агро» направило на адресу ТОВ «Авангард-2005» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується фіскальними чеками № 4869 від 22.06.2013 р. та № 6269 від 18.02.2014 р. та описами вкладення у цінний лист.

04.03.2013 р. між ФОП ОСОБА_1 (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) укладено угоду № 04/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої сторони дійшли згоди, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005» (боржник, відповідач 2) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р., договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р. та згідно угоди № К-15-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р. (п. 1.1. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 11.03.2013 р.).

Згідно з п. 1.2. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 11.03.2013 р. новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р.

Відповідно до п. 2.1. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 11.03.2013 р. вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 7632,77 грн.

В пункті 2.3. угоди зазначено, що первісним кредитором нараховано, а новим кредитором перевірено та погоджено розмір нарахувань, виходячи з наведеного в п. 2.3. договору розрахунку.

Відповідно до п. 2.4. угоди в редакції додаткової угоди № 1 від 11.03.2013 р. з моменту укладення угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р., по відношенню до боржника щодо заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), нарахування розміру пені, 3% річних, інфляційних втрат за весь час прострочення, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р.

Згідно з п. 4.3. угоди первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цією угодою.

Відповідно до п. 6.1. угоди угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за угодою.

04.03.2013 р. первісний кредитор за актом прийому-передачі документів передав новому кредитору передбачені п. 4.1. угоди документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

22.06.2013 р. та 18.02.2014 р. на виконання угоди № 04/03-13 від 04.03.2013 р. про заміну кредитора у зобов'язанні ФОП ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Авангард-2005» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується фіскальними чеками № 4870 від 22.06.2013 р. та № 6270 від 18.02.2014 р. та описами вкладення у цінний лист.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, право вимоги первісного кредитора до відповідача 2 було передано позивачеві 04.03.2013 р.

11.03.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель, відповідач 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор, позивач) укладено договір поруки № 11-03-2013-51, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ «Авангард-2005» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці) у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 договору.

Згідно з п.п. 2.1., 3.1. договору поруки під основним договором в договорі розуміють угоду № 04/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 04.03.2013 р., укладену на підставі договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р. та договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці) у сумі 5745,87 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 6.1. договору поруки передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

Позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою № 15-51/03 від 15.03.2013 р., в якій просив відповідача 1 виконати зобов'язання відповідно до договору поруки № 11-03-2013-51 від 11.03.2013 р., яка 18.03.2013 р. була отримана директором товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» Назаркевичем О.В., що підтверджується його підписом на вказаній вимозі.

18.03.2013 р. відповідач 1 звернувся до позивача з відповіддю на вимогу № 15-51/03 від 15.03.2013 р., в якій повідомив позивача, що зобов'язання за договором поруки № 11-03-2013-51 від 11.03.2013 р. будуть виконані в строк до 31.08.2013 р.

Проте, станом на момент прийняття рішення ні відповідачем 1, ні відповідачем 2 заборгованість по сплаті курсової різниці сплачена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено господарським судом, до позивача згідно угоди № 04/03-13 від 04.03.2013 р. про заміну кредитора у зобов'язанні та договору поруки № 11-03-2013-51 від 11.03.2013 р. перейшло право вимоги до відповідачів, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 договорів № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача 1 з курсової різниці за договорами № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу не сплачена, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідача 1 та відповідача-2 5745,87 грн. заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці).

Як вбачається з наданого розрахунку, розмір заборгованості визначено позивачем за формулою, зазначеною в додатках до договорів № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та № 31-05-2009 від 22.05.2009 р., виходячи із середнього показника курсу долара США станом на дату підписання договорів - 7,66 грн./дол. США ((7,70 грн./дол. США + 7,62 грн./дол. США)/2).

Однак, позивачем безпідставно застосовано середній показник курсу долара США станом на дату підписання договорів - 7,66 грн./дол. США, оскільки офіційні курси долара США до гривні на дату підписання договорів, ціни договорів, сума часткових оплат товару та дати їх здійснення є різними, в той час основою зазначеної в додатках до договорів формули є визначення суми коригування ціни товару, що підлягає сплаті, шляхом співвідношення офіційного курсу долара США до гривні на дату підписання договору та на дату здійснення оплати.

Як вже зазначалось оплата отриманого відповідачем 2 за договором № 24-04-2009 від 16.04.2009 р. та договором № 31-05-2009 від 22.05.2009 р. товару була здійснена ним наступним чином: 08.10.2009 р. оплата на суму 50000,00 грн.; 13.10.2009 р. оплата на суму 15000,00 грн.; 02.11.2009 р. оплата на суму 50000,00 грн. та 16.08.2010 р. оплата на суму 20711,00 грн.

Тобто, відповідач 2 розрахувався за товар, отриманий за договором № 24-04-2009 від 16.04.2009 р., загальною вартістю 86751,00 грн. наступним чином: 08.10.2009 р. - 50000,00 грн.; 13.10.2009 р. - 15000,00 грн.; 02.11.2009 р. - 21751,00 грн., а за товар, отриманий за договором № 31-05-2009 від 22.05.2009 р., загальною вартістю 48960,00 грн.: 02.11.2009 р. - 28249,00 грн. та 16.08.2010 р. - 20711,00 грн.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за формулою, зазначеною в додатках до договорів, з урахуванням офіційних курсів долара США до гривні на дату підписання договору та на дату здійснення оплат, сума заборгованості відповідача становить 5541,60 грн., які підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

Крім того, позивач просить суд пропорційно стягнути із відповідача 1 та відповідача 2 адвокатські витрати у сумі 700,00 грн. на підставі договору № 25-51/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013 р.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката позивачем надано суду, зокрема, договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 25-51/03 від 25.03.2013 р., акт прийому-передачі документів від 25.03.2013 р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.03.2014 р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 р. та платіжне доручення № 261 від 29.03.2013 р. на суму 700,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р.).

25.03.2013 р. між позивачем (замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (виконавець) був укладений договір № 25-51/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги). Відповідно до умов цього договору виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та ТОВ «Авангард-2005» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» - далі за текстом договору «Боржники», які виникли на підставі договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р., договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р., угоди № 04/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 04.03.2013 р. та на підставі договору поруки № 11-03-2013-51 від 11.03.2013 р., надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником перед замовником зобов'язання щодо договору № 24-04-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 16.04.2009 р., договору № 31-05-2009 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 22.05.2009 р., угоди № 04/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 04.03.2013 р. та на підставі договору поруки № 11-03-2013-51 від 11.03.2013 р., консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду Київської області відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором (п. 1.1. договору)

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що розмір оплати послуг виконавця (гонорар) за цим договором становить 700 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору суму, зазначену в п. 3.1. договору, замовник повинен сплатити в строк до 30.04.2013 р.

Розрахунки за цим договором здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п.3.4. договору).

13.03.2014 р. позивачем та ОСОБА_1 підписано акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи та надані послуги, передбачені п. 2.1. договору № 25-51/03 від 25.03.2013 р., загальною вартістю 700,00 грн.

Позивач сплатив адвокату ОСОБА_1 700,00 грн. за договором № 25-51/03 від 25.03.2013 р., що підтверджується платіжним дорученням № 261 від 29.03.2013 р., яке наявне в матеріалах справи, та з якого вбачається, що одержувачем коштів є ОСОБА_1, призначення платежу: «оплата за послуги згідно договору № 25-51/03 від 25.03.2013 р.».

Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази на підтвердження отримання послуг адвоката, то суд дійшов висновку, що вказані витрати позивача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України, однак, оскільки представник позивача не з'явився в останнє судове засідання, позов задоволено частково, а сума оплати вказаних послуг позивачем є неспіврозмірною з ціною позову, то суд дійшов висновку, що вказані витрати підлягають стягненню з відповідачів у сумі 300,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код 38267861) та товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005» (56552, Миколаївська обл., Вознесенський район, с. Щербанівське, код 32927344) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23, код 38039872) 5541,60 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сорок одну грн. 60 коп.) заборгованості, 1762,05 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 05 коп.) судового збору та 300,00 грн. (триста грн. 00 коп.) витрат з оплати послуг адвоката.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 20.05.2014 р.