Рішення № 38794781, 21.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.05.14р. Справа № 904/2458/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровського міського комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 13003,58грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - Поляков О.М. дов. №9-д від 08.01.14р.

від відповідача - не з`явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Дніпропетровського міського комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради (далі - Відповідач) про стягнення 13003,58грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 10448,00грн., пені у розмірі 680,40грн., 3% річних 157,02грн., інфляційних втрат у розмірі 409,71грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1308,45грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №14/03-1 від 14.03.2013р. щодо своєчасної та повної оплати товару.

Ухвалою суду від 16.04.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 13.05.14р.

13.05.14р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 20.05.14р.

29.04.14р. представником відповідача подано пояснення щодо позову і не заперечується наявність заборгованості. Крім того, подано клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

20.05.14р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відмітками про отримання ухвал суду повноважними представниками сторін та відомостями відображеними в протоколі судового засідання.

Відповідач в судові засідання не з'являвся.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

14.03.13р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" (Постачальник) та Дніпропетровського міського комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради (Покупець) укладено договір поставки №14/03-1.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити (передати у власність Покупця) на умовах, визначених цим договором, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, визначених цим договором нафтопродукти.

Асортимент товару, його кількість, ціна та строки оплати погоджуються постачальником та покупцем перед поставкою та зазначаються у специфікаціях до договору та складають невід'ємну частину договору. (пункт 1.2 договору).

Пункт 2.1 договору, загальна ціна цього договору визначається загальною вартістю поставленого товару протягом строку дії цього договору. Вартість окремої партії товару погоджується постачальником та покупцем перед її поставкою та фіксується у відповідних специфікаціях до договору та/або у видаткових накладних.

Згідно з пунктом 2.2 договору, покупець оплачує товар в порядку 100% передплати вартості відповідної партії поставки.

Розрахунок покупцем за товар здійснюється у національній валюті шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. В графі призначення платежу покупець зобов'язується вказувати, що платіж здійснюється на підставі цього договору.( пункт 2.3 договору).

Пунктом 2.4 договору, датою оплати вартості товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника в банківській установі.

Сторонами укладено специфікацію №1 від 19.09.13р. до договору №14/03-1 від 14.03.2013р. Згідно зі специфікацією обумовлено поставку дизельного пального у кількості 4840літрів за ціною 8,08333грн./л. Загальна сума з ПДВ складає 46948,00грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір поставки №14/03-1 від 14.03.2013р. та специфікацію №1 від 19.09.13р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" здійснено поставку товару у розмірі 46948,00грн., що підтверджується видатковою накладною №ВС0920-003 від 20.09.13р. та довіреністю на отримання товару №342/09 від 20.09.13р., товаротранспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ВС0920-003 від 20.09.13р.

Однак, здійснено часткову оплату у розмірі 36500,00рн., що підтверджується копією виписки з особового рахунку за період з 21.10.13р. по 28.11.13р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2 договору, встановлено, що покупець оплачує товар в порядку 100% передплати вартості відповідної партії поставки.

Таким чином, відповідачем наведений обов'язок не виконувався належним чином, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 10448,00грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 20.02.14р.

29.04.14р. Дніпропетровським міським комунальним підприємством "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради направлено до суду пояснення, згідно зі змістом якого, відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача щодо визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами п.5.2 договору, у випадку не надходження від покупця повної оплати за поставлений товар протягом строку, передбаченого договором продавець має право нарахувати, а покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в обсязі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. Пеня нараховується на суму, що належить до оплати.

Відповідно до розрахунку позивача розмір пені за несвоєчасну сплату товару за період з 02.11.2013р. по 07.04.2014р. (по кожній сумі окремо) складає 680,40грн.

Крім того, пунктом 2.7 договору встановлено, що за затримку розрахунку за поставлений товар покупець сплачує продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25 відсотків річних, які нараховуються на вартість неоплаченого товару за період від дати оплати товару, передбаченої договором по дату фактичної оплати за товар.

Згідно з наданим позивачем розрахунком розмір проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 02.11.2013р. по 07.04.2014р. (по кожній сумі окремо) складає 1308,45грн.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок 3% річних з 02.11.13р. по 07.04.14р. (по кожній сумі окремо) у розмірі 157,02грн. та інфляційні втрати у розмірі 409,71грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10448,00грн. - основного боргу., 680,40грн. - пені, 157,02грн. - 3% річних, 409,71грн. - інфляційних втрати, 1308,45грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Щодо наданого позивачем клопотання про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявне клопотання про розстрочення виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості у розмірі 13003,58грн. та судового збору у розмірі 1827,00грн. строком на 6 місяців.

Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, надання розстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках в разі наявності обставин, що ускладнюють таке виконання або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Крім того, в матеріалах справи наявне пояснення представника позивача щодо наданого відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення суду. Так, представник відповідача погоджується з розстроченням рішення суду строком на 3 місяці з наступним графіком погашення заборгованості, а саме:

- до 30 червня 2014року - 4335,58грн. та 1827,00грн. судового збору;

- до 31 липня 2014року - 4334,00грн.;

- до 31 серпня 2014року - 4334,00грн.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши вказане клопотання про розстрочення виконання рішення по справі №904/2458/14, з врахуванням тривалого часу невиконання зобов'язань щодо сплати спірної суми боргу, а також фінансовий стан та матеріальні інтереси стягувача, суд вважає за необхідне частково задовольнити вказане клопотання та розстрочити виконання рішення суду строком на три місяці шляхом сплати щомісячно:

- до 30 червня 2014року - 4335,58грн. та 1827,00грн. судового збору;

- до 31 липня 2014року - 4334,00грн.;

- до 31 серпня 2014року - 4334,00грн.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дніпропетровського міського комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради (49040, м. Дніпропетровськ, пр. Праці, буд.3, код ЄДРПОУ 03341641) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Квірінга,4, код ЄДРПОУ 31313654) 10448,00грн. - основного боргу., 680,40грн. - пені, 157,02грн. - 3% річних, 409,71грн. - інфляційних втрати, 1308,45грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 1827,00грн. - судового збору.

Розстрочити виконання рішення суду наступним чином:

- до 30 червня 2014року - 4335,58грн. та 1827,00грн. судового збору;

- до 31 липня 2014року - 4334,00грн.;

- до 31 серпня 2014року - 4334,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 21.05.2014.

Суддя С.О. Турчин