Ухвала суду № 38793543, 19.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2014 року

справа № 2а/0470/14716/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 р. № 2а/0470/14716/12 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» до Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2012р. №0000282220 на суму 463672,75 грн. та №0000292220 на суму 969357,24 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 р. № 2а/0470/14716/12 адміністративний позов ПАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 28.11.2012р. №0000282220 та №0000292220.

Постанову суду мотивовано тим, що досліджені обставини підтверджують реальність здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку за операціями з зазначеними у акті перевірки контрагентами.

Не погодившись із рішенням суду, Верхньодніпровською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, суд не врахував вимоги пп. 198.3, пп.198.6 ст. 198 ПК України, а також те, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі документів, що не мають статусу первинних у розумінні ст. 203, 215, 228 ЦК України та не підтверджують факти здійснення господарських операцій з огляду на нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «Форест Трейд», ТОВ «Універсальна машинобудівельна група», ТОВ «Паритет Меблі» та ТОВ «Металелектромаш», що встановлено за результатами перевірок контрагентів позивача. Щодо порушення норм процесуального права, апелянт зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не надав оцінку належності, допустимості та достовірності кожного наданого суду доказу окремо та не врахував той факт, що контрагенти позивача відсутні за місцезнаходженням та не здійснювали господарську діяльність за своєю юридичною адресою.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції – скасувати в повному обсязі, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану, залишити без змін.

Відповідно до ст. 55 КАС України, колегією суддів допущено процесуальне правонаступництво відповідача у зв’язку з реорганізацією шляхом приєднання та до участі у справі залучено правонаступника відповідача – Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем у справі було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Дніпровський крохмалопатоковий комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, якою виявлено порушення з боку позивача пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.135.4.1 п.135.4 ст. 135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України. В результаті встановлених порушень за висновками податкового органу позивачем занижено податок на прибуток за вказаний період на суму 790381,57 грн., а також занижено податок на додану вартість на суму 332295,07 грн.

За результатами перевірки складено акт від 08 листопада 2012 року № 244/222-00383372, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.11.2012р. №0000282220 на суму 463672,75 грн., де 332295,07 грн. – основний платіж, 131377,68 грн. – штрафні (фінансові) санкції, та №0000292220 на суму 969357,24 грн., де 790381,57 грн. – основний платіж, 178975,67 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з акту перевірки, зазначені порушення були встановлені з підстав відсутності об’єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям з боку контрагентів позивача - ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «Форест Трейд», ТОВ «Універсальна машинобудівельна група», ТОВ «Паритет Меблі» та ТОВ «Монолітбудкомплект», що було встановлено з актів перевірок вказаних контрагентів. Зокрема, з первинного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «Форест Трейд» встановлено, що підприємства не знаходяться за податковою адресою, не мають складських приміщень, автотранспорту; через відсутність документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції (договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо) неможливо встановити, який саме товар було транспортовано між ТОВ «Компанія «Ремелектросервіс», ТОВ «Форест Трейд» та контрагентами та чи був товар фактично транспортований, оскільки документи по товарним відносинам не надані. Згідно висновків акту перевірки ТОВ «Універсальна машинобудівельна група» за період з серпня 2009 року по листопад 2011 року не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками через анулювання свідоцтва платника ПДВ 22.11.2011, відсутність підприємства за податковою адресою, а також відсутність інформації про наявні складські приміщення, автотранспорт, устаткування, виробничі потужності, кількість працюючих. Висновки акту перевірки ТОВ «Паритет Меблі» обґрунтовані тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, з 10.01.2012 знято з обліку у зв’язку з неподанням протягом року податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; відповідно до довідки по формі 1ДФ кількість працюючих на підприємстві у 1 кварталі 2012 р. – 4 особи, 2 з яких прийнято у лютому 2012 року. Відсутність у підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів спростовує реальність здійснення господарських операцій із постачальниками та покупцями у січні-квітні 2012 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки. По взаємовідносинах з ТОВ «Монолітбудкомплект» відповідач дійшов висновку щодо здійснення останнім діяльності, спрямованої на вчинення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам, виходячи з висновків акту податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки відносно контрагента ТОВ «Монолітбудкомплект» - ТОВ «Еспекар».

Таким чином, висновки податкового органу щодо виявлених порушень з боку позивача обґрунтовані даними актів перевірок його контрагентів щодо порушень останніми своїх податкових зобов’язань, приписів цивільного законодавства, а отже, на думку відповідача, дані обставини дають підстави стверджувати, що складені позивачем первинні документи носять протиправний характер та не мають статусу первинних документів. При цьому жодних зауважень щодо змісту первинних документів чи їх недостатності акт перевірки не містить.

В свою чергу, реальність господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, а саме фактичне набуття матеріальних цінностей та результатів послуг, а також використання позивачем у власній господарській діяльності наведених результатів господарських операцій підтверджено належними первинними документами, зокрема, договорами з придбання товарів та послуг, які позивачем були використані у власній господарській діяльності, податковими та видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, бухгалтерськими проводками, документами обліку залишку товарів на складі тощо. Первинні документи позивача на підтвердження реальності господарських операцій з вказаними контрагентами досліджено під час проведення податкової перевірки, а також відповідні докази містяться в матеріалах справи та були досліджені в ході судового розгляду.

Отже, з урахуванням встановлених фактичних обставин та відповідних доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки податкового органу, викладені у акті перевірки не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами.

Крім цього, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст.9 названого Закону).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган ані в акті перевірки, ані в апеляційній скарзі не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкової декларацій з ПДВ у спірному періоді.

Судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, були досліджені наявні первинні документи та встановлено реальність господарських операцій з вказаними контрагентами та дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту.

Крім того, із досліджених судом першої інстанції первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача, вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від зазначених контрагентів є дійсними.

На час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а отже позивач не може нести відповідальність за можливі зловживання з боку контрагентів в системі оподаткування.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач всупереч зазначеним вимогам закону не довів суду правомірності прийнятих ним оспорюваних повідомлень-рішень.

З вищевикладеного вбачається, що позивач виконав всі вимоги зазначених законів і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку та отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ, сплаченого постачальникам послуг, а також суму валових витрат за отриманий товар та послуги.

Таким чином, постанова суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено реальність господарських операцій та факт взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентами, а отже відсутні підстави вважати неправомірним формування позивачем показників податкової звітності по податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі даних, підтверджених первинними документами. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.55, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року по справі № 2а/0470/14716/12 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай