Ухвала суду № 38793340, 20.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р.

справа № 2а-0870/12028/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

при секретарі судового засідання: Кязимовій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Межрегіонального головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року по справі № 2а-0870/12028/11 за адміністративним позовом Прокуратури м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» про стягнення з Державного бюджету України частини прибутку, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2011 року Прокуратур м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя звернулась до суду з вимогами про стягнення Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» неподаткове зобов’язання з частини чистого прибутку в сумі 1 493 140,00 грн., в тому числі основного платежу 1 157 258,00 грн. та штрафних санкцій – 335 882 грн., з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача на користь Державного бюджету України суму частини чистого прибутку (доходу) в розмірі 1 157 258 грн..

Не погодившись з постановою суду сторони подали до суду апеляційні скарги.

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач посилається на рішення Верховного суду України від 10.10.2011 року, яким підтверджена позиція Вищого адміністративного суду України в частині визнання правомірним визначення товариству контролюючим органом суми зобов’язання зі сплати частини прибутку до Державного бюджету України, та яке згідно приписів частини 1 статті 255 КАС України є обов’язковим.

Відповідач, посилаючись на непідвідомчість розгляду даної справи адміністративним судам, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції, вважає дане рішення ухваленими на підставі неповного з’ясування обставин справи.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти ухвалу, якою закрити провадження в адміністративній справі.

Позивачем подані заперечення на апеляційну скаргу відповідача згідно яких, на думку позивача, апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року задоволено апеляційну скаргу ПАТ «Запорізький абразивний комбінат»: скасовано постанову окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року, провадження у справі закрито. В обґрунтування ухвали, суд зазначив, що даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, а отже повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Не погодившись з рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, позивачем було подано касаційну скаргу, в якій він просив скасувати вказану ухвалу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 лютого 2010 року постановлено ухвалу, якою касаційну скаргу позивача задоволено частково: скасовано ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні за письмовим клопотанням відповідача колегією суддів допущено заміну відповідача у справі на підставі наданих доказів правонаступництва та у відповідності до ст. 55 КАС України.

Як встановлено судом першої інстанції, головним державним податковим ревізором-інспектором сектору аудиту юридичних осіб, відділу податкового супроводження підприємств машинобудівної та інших галузей Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, проведена невиїзна документальна перевірка декларації з податку на прибуток ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати частини прибутку, що вилучається до бюджету за період з 01.04.2006 по 31.12.2006, за результатами якої складно акт «Про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» код за ЄДРПОУ 00222226 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати частини прибутку, що вилучається до бюджету за період з 01.04.2006 по 31.12.2009» (далі іменується – Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2007 №0000330802/0, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання по сплаті частини прибутку до бюджету на загальну суму 2071769 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем – 1157258 грн. 00 коп., за штрафними санкціями – 914511 грн. 00 коп.

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.04.2007 №0000330802/0 Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області винесено нове податкове повідомлення-рішення від 07.06.2007 №0000330802/2, яким підприємству визначено суму податкового зобов’язання по сплаті частини прибутку, що вилучається до Державного бюджету України, на загальну суму в розмірі 1493140 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем – 1157258 грн. 00 коп., за штрафними санкціями – 335882 грн. 00 коп.

За результатами оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення, постановою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2007 по справі №13/323/07-АП 23/439/07-АП, залишеною ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 року без змін, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 07.06.2007 №0000330802/2 (а.с. 32).

За результатами касаційного перегляду судового рішення Вищий адміністративний суд України постановою від 16.02.2011 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя задовольнив частково, постанову Господарського суду Запорізької області від 19.09.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 змінив, виклавши пункт 2 резолютивної частини постанови Господарського суду Запорізької області від 19.09.2007 в наступній редакції: «Податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 07.06.2007 №0000330802/2 в частині визначення Відкритому акціонерному товариству «Запорізький абразивний комбінат» основного платежу з частини прибутку у сумі 1157258 грн. податковим зобов’язанням та в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 335882 грн. визнати недійсним» (а.с. 35).

Постановою Верховного суду України від 10.10.2011 в задоволенні заяви ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» відмовлено у зв’язку з тим, що Вищим адміністративним судом України правильно застосовано норми матеріального права під час перегляду рішення суду в касаційному порядку (а.с. 79).

Як вбачається зі змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 16.02.2011, податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 07.06.2007 №0000330802/2 визнано недійсним у зв’язку з тим, що зобов’язання зі сплати частини прибутку до бюджету не визначається як податкове зобов’язання.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, посилаючись на те, що відраховування суми частини чистого прибутку є обов’язком відповідача, а отже неподаткове зобов’язання з частини чистого прибутку основного платежу в розмірі 1 157 258,00 грн. підлягає стягненню в судовому порядку. Щодо вимог позивача про стягнення суми штрафної санкції, суд першої інстанції зазначає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2011 року податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму штрафної санкції, визнано недійсним в силу того, що визнання платежу по сплаті прибутку не може прирівнюватись до поняття податкового зобов’язання, а отже стягнення з відповідача такої суми є неможливим, оскільки суми штрафних санкцій нараховуються та встановлюються виключно від суми податкового зобов’язання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Станом на 2006 рік розмір державної частки у статутному фонді ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» складав 15%.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2011 оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано недійсним в силу того, що визначення платежу по сплаті до державного бюджету частини прибутку не може прирівнюватись до поняття податкового зобов’язання.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України зазначив про правомірність визначення відповідачу контролюючим органом до сплати до загального фонду Державного бюджету України частини чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акції, паїв) у їх статутних фондах, що передбачено ст. 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Постановою Верховного суду України від 10.10.2011 в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат») відмовлено, та встановлено обґрунтованість висновків Вищого адміністративного суду України щодо правомірності визначення контролюючим органом суми зобов’язання зі сплати частини прибутку (доходу) до Державного бюджету України.

Статтею 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 №3235-IV, установлено, що господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів за результатами фінансово-господарської діяльності 2005 року (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств, а також господарських організацій, у статутних фондах яких є частка комунальної власності, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної або комунальної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок і норматив відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (крім порядку і нормативу відрахування частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, які встановлюються відповідними радами).

Закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини.

Положення ст. 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не визнані неконституційними, а тому були обов’язковими до виконання відповідачем по справі.

На виконання статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» розроблений порядок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 №678 «Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році».

За приписами п. 1 Порядку відповідно до цих Порядку і нормативів господарські організації (крім підприємств установ кримінально-виконавчої системи, державних банків та державного підприємства «Енергоринок») здійснюють відрахування до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 65 Закону України» та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році.

Відрахування частини прибутку (доходу) здійснюється: державними, в тому числі казенними, підприємствами (крім державних сільськогосподарських підприємств, державного підприємства «Укрінвестбуд», суб'єктів природних монополій, підприємств, обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, та суб'єктів господарювання, засновником яких є Кабінет Міністрів України) та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 50 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Згідно п. 6 Порядку частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету, розраховується господарськими організаціями відповідно до порядку, встановленого Державною податковою адміністрацією.

Розрахунок частини прибутку (доходу) подається до органів державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток.

Визначена відповідно до цих Порядку і нормативів частина прибутку (доходу) сплачується у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в органах Державного казначейства.

Стаття 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» носить імперативний характер і не ставить обов’язок виплати частини чистого прибутку (доходу) в залежність від наявності чи відсутності рішення загальних зборів акціонерного товариства про порядок розподілу прибутку за підсумками фінансового періоду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності обов’язку відповідача виконувати вимоги ст.67 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та постанови Кабінету Міністрів України щодо спати до загального фонду Державного бюджету України відрахування частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акції, паїв) у їх статутному фонді.

Щодо стягнення з відповідача суми штрафної санкція, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволені даної вимоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Спеціальним нормативно-правовим актом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, являвся Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (далі іменується – Закон України №2181-III).

За приписами п. 1.2 ст. 1 Закону України №2181-III податкове зобов'язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. 1.5 ст. 1 Закону України №2181-III штрафна санкція (штраф) – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.3 ст. 17 Закону України №2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Зі змісту даних норм права вбачається, що сума штрафних санкції нараховується та встановлюється виключно від суми податкового зобов’язання, яка справляється з платника податків.

Таким чином, оскільки визначення платежу по сплаті до державного бюджету частини прибутку не може прирівнюватись до поняття податкового зобов’язання, стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 335882 грн. 00 коп.. є необґрунтованим та безпідставним.

За наведених обставин, з урахуванням того, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини та прийняте судове рішення у відповідності з нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, та з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 160, 196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Межрегіонального головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року по справі № 2а-0870/12028/11 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року по справі № 2а-0870/12028/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної силиз моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай