Ухвала суду № 38793328, 03.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р.

справа № 808/3794/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі №808/3794/13-а за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 28 березня 2013 року №0000690024 та №0000700024, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів. В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що при проведенні перевірки відповідачем не встановлено факту використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства. Також, перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних. Висновки податкового органу про заниження податку на додану вартість у розмірі завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення за грудень 2012 року на загальну суму ПДВ 95 099 грн. та завищення заявленої за січень 2013 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 95 099 грн. спростовуються наданими позивачем первинними документами та даними бухгалтерського обліку, а тому є незаконними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у поданих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу просило залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначає про безпідставність доводів апелянта, оскільки в ході перевірки податковий орган не висунув будь-яких претензій щодо суми податкових зобов’язань підприємства за перевірений період. Таким чином, сума від’ємного значення, як розрахункова величина, може бути сформована неправильно у разі наявності порушення при формуванні податкового кредиту.

У судовому засіданні сторони підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред’явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 21 лютого 2013 року по 19 березня 2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання правомірності нарахування Відкритим акціонерним товариством “Запоріжсталь” від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2012 року, за результатом якої складено акт №138/24-2/00191230 від 19 березня 2013 року. (а.с. 12-48) Актом перевірки встановлено порушення підпунктів 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1. пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.3, статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, пункту 10.1. “Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1002, в результаті чого виявлено завищення ВАТ “Запоріжсталь” суми податкового кредиту та від'ємного значення за грудень 2012 року на загальну суму ПДВ – 95099,00 гривень. також, 19 березня 2013 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року, за результатом якої складено акт №139/24-0/00191230 від 19 березня 2013 року. (а.с. 49-60), яким зафіксовано порушення підпунктів 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1. пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.3, статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, пункту 10.1. “Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних”, в результаті чого ВАТ “Запоріжсталь” завищено заявлену за січень 2013 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 95099,00 гривень. 28 березня 2013 року на підставі актів перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000690024 та №0000700024.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інтонації виходив з їх доведеності та обґрунтованості, з чим не може не погодитись і колегія суддів.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, нікчемними законом визначені правочини щодо яких недодержаний сторонами вимоги закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України), правочини, вчинені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без подальшого його схвалення батьками (усиновлювачами) – ст. 221 ЦК України, правочини, вчинені без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України), правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою при відсутності схвалення опікуном (ст. 226 ЦК України), правочини, які порушують публічний порядок (ч. 2 ст. 228 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про не доведення податковим органом нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а також не доведено фіктивність первинних документів, що містяться у матеріалах справи, тому не має підстав вважати, що умови договорів сторонами не виконувались.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (робіт, послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином складеної податкової накладної, а відтак - позивач правомірно сформував податковий кредит по даті отримання податкової накладної, що засвідчує факт отримання послуг за договором.

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Альта-Груп” колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що в порушення приписів Податкового кодексу України позивачем до податкового кредиту грудня 2012 року включено операції з придбання м'яса від ТОВ “Альта-Груп” на загальну суму ПДВ 76921,00 гривень, по якому не підтверджується поставка. Проте, як встановлено матеріалами справи, в ході перевірки відповідачу було надано повний обсяг первинних бухгалтерських документів, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на підтвердження факту перевезення товару, які свідчать про дійсність вчинених операцій. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи складені відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та мають всі обов'язкові реквізити.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, у зв’язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі №808/3794/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко