Постанова № 38790664, 24.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 квітня 2014 р. № 820/5578/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальниковій А.А.,

за участю представників сторін: позивач - Савві Л.Є., відповідач - Калініна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько - механічний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндохоів про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько - механічний завод" звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндохоів, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.03.2014 року № 0000064100 на суму 21753,2 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, винесене відповідачем на підставі акту перевірки № 54/28-09-46-17/32565419 від 21.02.2014року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу штрафних санкцій, слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем термінів сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Разом з тим, оскільки у підприємства станом на 30.01.2014 року існувала переплата з податку на прибуток у розмірі 77904,0 грн., яка виникла внаслідок самостійної сплати сум авансових внесків з вказаного податку, то податковий орган повинен був самостійно за її рахунок здійснити погашення податкових зобов'язань позивача, що останнім зроблено не було. Таким чином, оскільки підприємством не було порушено граничних термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, то застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення є неправомірним, та як насідок, спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення є законним.

У судовому засіданні 24.04.2014року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько - механічний завод" пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Спеціалізованій ДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

21.02.2014 року співробітниками Спеціалізованої ДПІ з ОВП у м. Харкові було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «ЛКМЗ» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності сплати авансових внесків за січень 2014року у розмірі 1/2 податку за прибуток, нарахованого у податковій звітності за 2012рік, за наслідками якої було складено Акт №54/28-09-46-17/32565419 від 21.02.2014 року.

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем термінів сплати авансових внесків з податків на прибуток за січень 2014року, нарахованих у розмірі 1/12 податку на прибуток податкової звітності за дванадцять місяців 2012року у сумі, що становить 217 532,00грн., з урахуванням наявної переплати у розмірі 77904.00грн. (граничний строк сплати - 30.01.2014року, кількість днів затримки - 5 календарних днів), чим порушено п.57.1 ст.57 ПК України.

Позивач, не погодившись із висновками вищезазначеного акту перевірки, звернувся до відповідача із запереченнями. Листом від 03.03.2014року № 58/563 СДПІ з ОВП у м. Харкові висновки Акту перевірки залишені без змін.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000064100 від 18.03.2014 року, яким до позивача на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України застосовано штрафні санкції у розмірі 10 % від погашеної суми податкового боргу, що складає 21753,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми штрафних санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок податкового органу про порушення позивачем термінів сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 217532,00 грн., що було визначено на підставі податкової декларації №9087723002 від 18.09.2013 року.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 15 ПК України платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.(п. 33.3 ст.33 ПК України).

У відповідності до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абз.3 п.57.1 ст.57 ПК України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається, починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно. Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Відповідальність за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання передбачена п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, згідно якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Сума авансового внеску з податку на прибуток відповідно до приписів ст. 57 ПК України вважається узгодженою сумою податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012рік № 9087115864 від 08.02.2013року у рядку 34 самостійно визначено суму авансового внеску у розмірі 336696,00грн.

Також, підприємством 18.09.2013року подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2012рік № 9087723002 від 18.09.2013року, за якою сума нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за січень 2014року у розмірі 1/12 складала 295436,00грн. Таким чином, переплата по авансовим внескам з податку на прибуток складала 41260, 00 грн.

Листом від 20.09.2013року № 2590/10/41-00-30 СДПІ з ОВП у м. Харкові повідомила підприємство, що уточнююча декларація та додатки до неї не визнано податковою звітністю, у зв`язку з невірним зазначенням органу податкової служби, до якого подається податкова декларація та не вірно вказана кількість аркушів наданих додатків.

ТОВ «ЛКМЗ», не погодившись із вказаними діями податкового органу, провів процедуру їх судового оскарження. 17.10.2013року Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/9182/13-а, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013року, дії СДПІ з ОВП у м. Харкові з приводу відмови у прийнятті уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства за 2012рік № 9087723002 від 18.09.2013року визнані неправомірними та зобов`язано податковий орган провести відповідні коригування даних в картці особового рахунку платника податків.

Таким чином, у ТОВ «ЛКМЗ» станом на 20.01.2014року утворилась зайво сплачена сума по податку на прибуток у розмірі 495119грн. Як вбачається з матеріалів справи, листом від 20.01.2014року № 11 ТОВ «ЛКМЗ» звернулось до податкового органу із проханням, на підставі вищезазначених судових рішень, здійснити зарахування зайво сплаченої суми по податку на прибуток у розмірі 495119,00 грн. в рахунок сплати авансового платежу по податку на прибуток за січень та частково за лютий 2014року.

Відповідач, листом від 27.01.2014року за № 946/10/41-00-32, повідомив підприємство про неможливість відображення уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2012рік від 18.09.2013року, у зв`язку з технічними помилками в системі обліку.

Таким чином, у підприємства станом на 18.09.2014року виникла зайво сплачена сума з податку на прибуток у розмірі 495 119грн.

Крім того, як було зазначено податковим органом під час проведеної перевірки, у підприємства станом на час сплати суми грошового зобов'язання на картці особового рахунку також рахувалась переплата у розмірі 77 904,00грн., за рахунок якої були погашені податкові зобов`язання у сумі 295 436,00. Таким чином, сума несплачених авансових внесків складає 217 532,00грн.

Пункт 54.1 статті 54 ПК України передбачає крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Суд зауважує, що положеннями вказаної статті не визначено будь-яких виключень (заборон) щодо видів податків, за якими не може бути здійснено погашення грошового зобов'язання за рахунок надміру сплачених сум такого зобов'язання.

Отже, згідно вказаної правової норми, сплата позивачем грошових зобов'язань з відповідного платежу могла бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. При цьому, суд зазначає, що має місце факт зарахування сплачених коштів саме до державного бюджету, оскільки в такому випадку відсутні ознаки складу правопорушення у вигляді несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а зокрема наслідки, що можуть проявитися у недоотриманні державним бюджетом відповідних коштів.

Нормами п.п. 9.1, 9.4 ст. 9 ПК України встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів, та якими передбачено тільки такий вид податку як «податок на прибуток підприємств». Таким чином, термін «авансовий внесок з податку на прибуток» зазначає строк сплати одного й того ж виду податку - «податок на прибуток підприємств», а саме, його попередню оплату - авансування до наступного терміну сплати за підсумками річної декларації.

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач станом на дату настання граничного терміну сплати суми самостійно визначеної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток мав переплату із вказаного податку у розмірі 495119,00грн, яка утворилась внаслідок не проведення податковим органом за рішенням суду коригування в особовій картці підприємства, у зв'язку з чим, контролюючий орган повинен самостійно та без відповідної заяви підприємства здійснити зарахування вказаної суми в рахунок погашення наявного у платника податку податкового зобов'язання.

Окрім того, як встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в ній доказами, 30.09.2011 року ТОВ «ЛКМЗ» платіжним дорученням № 2072 перераховано авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів в сумі 1200000,00грн. у відповідності з вимогами п.153.3. ст.153 ПК України.

Відповідно до абз.5.6 п.57.1 ст.57 ПК України, на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Таким чином, суми авансових внесків з податку н прибуток, яка була сплачена при виплаті дивідендів, було достатньо для погашення зобов`язань по авансовим внескам за січень, лютий 2014року.

Окрім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2014року по справі № 820/10851/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014року, визнано неправомірними дії податкового органу щодо винесення податкової вимоги № 14-11 від 04.11.2013прку та зобов`язано СДПІ з ОВПП у м. Харкові здійснити коригування в обліковій картці особового рахунку підприємства, а саме суму авансових внесків з податку на прибуток, сплачену при виплаті дивідендів у розмірі 1200000,00грн , зарахувати у зменшення авансових внесків з податку на прибуток до повного її погашення. Проте, як було встановлено під час розгляду справи, вищезазначених коригувань податковим органом проведено не було.

Враховуючи вищевикладене та беручі до уваги, що під час судового розгляду було підтверджено, що податковим органом в порушення вищезазначених норм права не було самостійно здійснено зарахування наявної у позивача суми переплати з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок погашення суми податкового зобов'язання з вказаного податку, то суд дійшов висновку, що встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств є необґрунтованими, та як наслідок, застосування до позивача штрафних санкцій за вказане порушення на підставі спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

В зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько - механічний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндохоів про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.03.2014 року № 0000064100 на суму 21 753,2 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, винесене відповідачем на підставі акту перевірки № 54/28-09-46-17/32565419 від 21.02.2014року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько - механічний завод» (64602, м. Лозова, Харківська обл., вул. Свободи, 24, код 32565419) судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30.04.2014року.

Суддя Горшкова О.О.