Постанова № 38789810, 20.05.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7659/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Музики І.О.

за участю сторін:

представника позивача Висоцької В.В. (за довіреністю)

представника відповідача Сосновської І.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 29.06.2010 року № 150672

В С Т А Н О В И В:

До суду, після касаційного перегляду, надійшла адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин», за результатом якого позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення РУ Департаменту САТ ДПА України в Одеській області про застосування фінансових санкцій від 29.06.2010 року № 150672 на суму 1 626 530, 72 грн., обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, на підставі направлення від 17.05.2010 року № 183 та відповідно до наказу від 17.05.2010 року № 294 РУ Департаменту САТ ДПА України в Одеській області була проведена виїзна позапланова перевірка ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» з питань дотримання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв за період з 01.10.2009 року по 17.05.2010 року відповідно до програми перевірки.

За результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення вимог податкового законодавства, про що складено акт перевірки № 243/03-32224466 від 31.05.2010 року, на підставі якого Департаментом САТ ДПА України в Одеській області прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 29.06.2010 року № 150672 грн. на загальну суму 1 626 530, 72 грн., за порушення підприємством абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За висновками податкового органу, згідно документів наданих під час проведення перевірки було встановлено, що ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», здійснював діяльність за КВЕД 52.25.0 - роздрібна торгівля алкогольними напоями, що підлягає ліцензуванню без фактичного отримання ліцензії, та в порушення чого здійснював реалізацію, відповідно до накладних на внутрішнє переміщення в дегустаційний зал у загальній кількості 53 547 пляшок на безоплатній основі, що згідно з п. 1.31 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 року - є продажем товару.

Позивач з такими висновками не погодився, зазначаючи, що факт реалізації алкогольних напоїв у роздріб на заводі відсутній.

Усі зразки продукції, інформацію по яким було надано фахівцям РУ ДСАТ під час перевірки, були використані у дегустаціях у межах проведення спеціальних заходів підприємством (проведення переговорів щодо укладення договорів купівлі-продажу, дистрибуції, зовнішньоекономічних контрактів з метою подальшої реалізації продукції).

Позивач зазначає, що переміщення шампанського відбувалось на підставі первинних документів - накладних на внутрішнє переміщення до дегустаційного залу і розпоряджень керівника підприємства.

Далі вищезазначені пляшки з шампанським передавались матеріально-відповідальному працівнику до дегустаційного залу підприємства. Факт передачі пляшок підтверджується накладними за місяць на передачу шампанського до дегустаційного залу за підписами матеріально-відповідальних осіб. За результатами місячного проведення дегустацій продукції, яке було використано для виробничих потреб підприємства, комісією в складі робітників підприємства така продукція списувалась відповідно до актів списання готової продукції для проведення дегустацій, які затвердженні директором з виробництва.

На користь відсутності факту роздрібної реалізації продукції, позивач зазначає також збільшення кількості вторсировини - склотари і відповідної передачі її матеріально-відповідальній особі зі складу склотари підприємства ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» відповідно до накладних на переміщення.

На думку позивача, передача алкогольний напоїв до дегустаційного залу не може вважатись роздрібною торгівлею, виходячи зі змісту ст. 349 Цивільного Кодексу України, за змістом якої право власності на майно припиняється у разі його знищення. У випадку дегустації відсутній предмет правочину у зв'язку із знищенням об'єкту, а також передачі склотари до матеріально-відповідальної особи підприємства за склотару.

З урахуванням викладеного позивач зазначає, що відповідно до первинних документів встановлюється факт відсутності роздрібної торгівлі пляшок шампанського у кількості 53 547 штук на загальну суму 1 626 530, 72 грн., у зв'язку з чим висновки відповідача, зроблені під час перевірки є хибними, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В ході судового розгляду справи, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», РУ Департаменту САТ ДПС України в Одеській області було реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Мінходів в Одеській області. Відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» права та обов'язки РУ Департаменту САТ ДПС України в Одеській області перейшли до Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Представник відповідача, Головного управління Міндоходів в Одеській області, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, підтримуючи висновки перевірки та посилаючись на їх достовірність.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи в період з 17.05.2010 року по 28.05.2010 року, Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Одеській області була проведена позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» з питань дотримання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв за період з 01.10.2009 року по 17.05.2010 року.

За результатом проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем абз. 21 ч. 2 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами і доповненнями) та вимог п. 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 року № 567 «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями). Відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів (із змінами та доповненнями) до підприємства передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу; вимог ч. 10 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) - роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Відповідно до абз. 5 ч.2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) до підприємства передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу.

На підставі акту перевірки, рішенням РУ Департаменту САТ ДПА України в Одеській області від 29.06.2010 року № 150672, до ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 626 530 грн. 72 копійки.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що перевіркою було встановлено здійснення позивачем у період з 01.10.2009 року по 17.05.2010 року діяльності за КВЕД 52.25.0 - роздрібна торгівля алкогольними напоями та іншими напоями, що підлягає ліцензуванню без фактичного отримання відповідної ліцензії.

Перевіркою встановлено, що фактично у період з 01.10.2009 року по 17.05.2010 року, згідно з документами наданими для перевірки, ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», згідно накладних на внутрішнє переміщення в дегустаційний зал, було відпущено кінцевим споживачам алкогольну продукцію призначену для вивезення за межі митної території України у кількості 7 908 пляшок. Готова продукція - 7 908 пляшок була списана на підставі актів списання продукції для проведення дегустацій, таким чином було реалізовано на внутрішній ринок алкогольних напоїв, призначених для експорту, без марок акцизного збору.

Перевіряючи правильність висновків податкового органу суд встановив наступне.

Відповідно до положень п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 19.1.21995 року № 481/95 ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форм розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності у числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

З метою встановлення суттєвих обставин справи, судом були дослідженні первинні документи, представлені позивачем в якості письмових доказів та проведено аналіз всіх істотних обставин справи.

Судом встановлено, що на підприємстві ПрАТ "Одеський завод шампанських вин» розроблено та діє Положення про проведення дегустацій, яке затверджене головою правління 11.01.2010 року.

Згідно преамбули Положення, суд встановив, що дегустація проводиться з метою ознайомлення потенційних покупців з асортиментом продукції, з органолептичними властивостями і якістю зразків, які входять в асортиментний ряд, для підвищення рівня продаж та просування продукції на ринку алкогольних напоїв України та зі її межами.

Згідно вказаного Положення для організації та проведення дегустацій на підприємстві створюється комісія, яка на початку кожного місяця узгоджує з керівництвом графік проведення дегустацій на місяць та за 3 дні до проведення дегустації комісія розсилає запрошення всім зацікавленим в придбанні продукції особам. В запрошенні вказується дата, місце та час проведення дегустації, а також план проведення дегустації. Для організації проведення дегустацій організатор дегустації отримує на складі готової продукції по накладним на внутрішнє переміщення зразки алкогольних напоїв у кількості узгодженої з директором по маркетингу та необхідної для проведення дегустації.

В розділі 5 Положення міститься опис процесу дегустації. Алкогольний напій при опробовуванні наливають в дегустаційний бокал не більше ніж: на 1/3 його об'єму (40-50 см.куб.).

Така ж гранична кількість витрачання алкогольного напою (шампанського) 50 куб.см передбачена і в Положенні про Центральну дегустаційну комісію виноробної промисловості (п. 4.2 Розділу 4 Порядок подання і витрачання зразків»), затверджену Наказом Мінагрополітики від 31.07.2007 року № 551.

Відповідач по справі в додаткових поясненнях від 25.03.2011 року № 839/9/32-0336, привів розрахунок приблизного споживання дегустаційного напою виходячи з даної норми та поставив під сумнів спроможність дегустаційного залу пропустити таку кількість відвідувачів яка б відповідала в пропорції об'єму спожитого алкоголю. Так, відповідач зазначив, що місткість однієї пляшки шампанського - 0,75 л по 50 куб. см може про дегустувати 15 осіб (0,75 л/05 куб.см=15), таким чином якщо взяти накладну на передачу шампанського до дегустаційного залу за 28 жовтня 2009 року в кількості 131 пляшка, присутніми на дегустації мало бути 1 965 осіб, і це з урахуванням того, що з цього об'єму при дегустації фактично може бути спожито лише один ковток напою.

В якості письмових доказів по справі, до суду, стороною позивача були представлені розпорядження про направлення готової продукції в асортименті у дегустаційний зал підприємства згідно накладних на внутрішнє переміщення, виписаних у даному календарному місяці (період жовтень 2009 року - травень 2010 року), акти списання готової продукції для проведення дегустацій (період жовтень 2009 року - травень 2010 року), накладні на внутрішнє переміщення в дегустаційний зал без зазначення дати, а також накладні здачі склотари.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України, від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши представлені, в якості письмових доказів первинні, документи, суд встановив, що вони мають дефекти, які не дозволяють ідентифікувати операцію, дату її проведення, посадових осіб підприємства, відповідальних за ТМЦ, які були задіяні в цих операціях. Так, наприклад необхідні реквізити для первинних документів відсутні в накладних за місяць на внутрішнє переміщення в дегустаційний зал; згідно накладних на склобой ідентифікувати осіб, що підписали накладну також є не можливим, за змістом накладної склотару здає головний бухгалтер підприємства, яку в свою чергу передає Відділ маркетингу, у зв'язку з чим, взаємозв'язок склотари з Дегустаційним залом з наданих документів взагалі не встановлюється.

Крім того, на виконання положень «Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 року № 342, позивач надав перевагу у вимірюванні кількості відходів та упаковки у одиницях маси (кг), таким чином пов'язати кількість застосованих в процесі дегустації пляшок шампанського (чи/або ігристого вина) з масою зданої склотари можна лише шляхом математичних вирахувань з приблизними результатами, що також не свідчить на користь відповідності спожитого алкоголю кількості проведених дегустацій, встановити яку також є не можливим, через відсутності графіків та розкладів їх проведення.

Згідно розділу 6 Положення про проведення дегустацій, яке затверджене головою правління 11.01.2010 року, після проведення дегустації голова комісії визначає залишки невикористаної продукції. Пляшки з використаних зразків передаються на склад стекло тари по накладній. За підсумками місяця голова комісії надає звіт в бухгалтерію з зазначенням залишків не використаної продукції на початок місяця, кількості отриманої та використаної у поточному місяці продукції, а також залишків продукції на кінець місяця.

Звіти в бухгалтерію, а також документи, якими зафіксовані залишки невикористаної продукції після проведення кожної дегустації, позивачем до суду не представлені. Позивачем не надано жодного доказу тих обставин що такі дегустації були організовані, не надані графіки проведення дегустацій на кожний місяць, списки учасників, які запрошувались на дегустацію, план проведення дегустацій.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За результатом розгляду справи суд вважає висновки акту перевірки щодо порушення позивачем ч.10 ст.15 Закону України №481/95-ВР, а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснення без відповідної ліцензії, обґрунтованими, оскільки позивач не спростував доводів відповідача та не надав відповідних доказів які б достовірно підтверджували використання списаних алкогольних напоїв саме в процесі дегустації. На посилання позивача, що тягар доказування, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд ставиться критично.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів власних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених в ході судового розгляду фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених позивних вимог тому вони задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6-14, 17, 19, 70, 71 86, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 29.06.2010 року № 150672.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Бжассо

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» до Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 29.06.2010 року № 150672.

20 травня 2014 року.