Ухвала суду № 38789587, 19.05.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3612/13-ц

№ провадження 6/629/80/14

У Х В А Л А

19.05.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Помазан В.А.,

при секретарі - Фальковій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області до зацікавлених осіб - ОСОБА_1 інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у спільному майні,-

В С Т А Н О В И В :

18 лютого 2014 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_3 у спільному майні, посилаючись на те, що рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.11.2013 року у справі № 629/3612/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, ОСОБА_3, третя особа - відділ Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання права власності на майно і звільнення його з під арешту, позов було задоволено, визнано за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на автомобіль марки FORD TRANSIT 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та звільнено з-під арешту даний автомобіль, обтяження на який накладено 09.04.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Чеботарьовою Ю.О. відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відділом державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області та управлінням Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області було подано апеляційні скарги на зазначене рішення.

27.01.2014 року колегією суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області вищезазначені апеляційні скарги було задоволено частково. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.11.2013 року було змінено, скасувавши його в частині звільнення з-під арешту автомобіля. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Державний виконавець зазначає у поданні, що згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 серпня 1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» судам слід враховувати, що в тих випадках, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ, на яку звертається конфіскація або стягнення на користь організації, питання про виключення цієї речі з опису (при відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до ст. 55 Закону України «Про власність» і роз'яснень Пленуму Верхового Суду України, даних у п. 7 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності». При цьому, суд з урахуванням конкретних обставин може виключити річ з акта опису і стягнути з позивача в доход держави чи на користь організації грошову компенсацію за частку, що припадає боржнику, або залишити річ в опису, зобов'язавши відповідну державну податкову інспекцію або організацію виплатити позивачу відповідну частину її вартості.

Державний виконавець вважає, що при розгляді позову ОСОБА_1 судом не було визначено конкретну частку позивача, яка підлягає звільненню або ж з стягненням з позивача грошової компенсації, у випадку звільнення автомобіля в цілому, або ж стягненням з стягувача грошової компенсації позивачу з залишенням майна під арештом.

Враховуючи викладене, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області просить суд визначити частку боржника ОСОБА_3 у майні, яким вона володіє спільно з ОСОБА_1.

Представник відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області у судове засідання з'явилася, підтримала вимоги, викладені у поданні, у повному обсязі.

Представник зацікавленої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання з тих підстав, що посилання представника ВДВС на той факт, що суд при вирішенні питання про визнання права спільної сумісної власності на автомобіль марки FORD TRANSIT 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 судом не встановлено частки співвласників вказаного автомобіля є безпідставним, оскільки такі вимоги ОСОБА_1 не заявлялися. Крім того, представник ВДВС не вирішувала питання про опис та арешт іншого майна боржника ОСОБА_3, яким вона володіє, оскільки сама боржник в судовому засіданні пояснила, що в неї є контейнери на Лозівському колгоспному ринку. Більш того представник ВДВС в своєму поданні посилається на ст. 55 Закону України «Про власність», який на теперішній час не діє. З урахуванням всіх підстав, вважає, що подання ВДВС Лозівського міськрайонного управляння юстиції Харківської області задоволенню не підлягає.

Представник зацікавленої особи - Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення подання державного виконавця про визначення частки майна боржника ОСОБА_3 у спільному майні, оскільки ОСОБА_3 має борг перед УПФУ в Лозівському районі Харківської області у сумі 9998,07 грн. та Лозівським міськрайонним судом Харківської області при винесенні рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, ОСОБА_3, третя особа - відділ Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання права власності на майно і звільнення його з під арешту, не було розглянуто питання про виділ частки автомобіля із спільного майна в натурі для звернення стягнення на нього у відповідності до ст. 371 ЦК України до співвласника майна ОСОБА_3.

Зацікавлена особа - ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення подання державного виконавця, оскільки вважає, що ВДВС не мало право звертатися до суду з питанням про визначення частки у спільному майні, так як автомобіль тільки зареєстрований на неї, але фактично належить її чоловікову ОСОБА_1, оскільки придбаний на його кошти, представник ВДСВ не звертався до неї про арешт і опис іншого майна, яким вона володіє, оскільки в неї є контейнери на Лозівському колгоспному ринку.

Заслухавши пояснення сторін, учасників виконавчого провадження, дослідивши письмові докази про справі, суд вважає, що подання відділу Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.11.2013 року у справі № 629/3612/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, ОСОБА_3, третя особа - відділ Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання права власності на майно і звільнення його з під арешту, позов було задоволено, визнано за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на автомобіль марки FORD TRANSIT 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та звільнено з-під арешту даний автомобіль, обтяження на який накладено 09.04.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Чеботарьовою Ю.О. відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (том 1 а.с. 70-72).

27 січня 2014 року апеляційним судом Харківської області було винесено рішення, за яким рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.11.2013 року було змінено, скасовано його в частині звільнення з-під арешту автомобіля. В іншій частині рішення суду залишено без змін (том 1 а.с. 142-147).

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

За приписами ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 379 ЦПК України передбачено, що у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, при цьому питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, а згідно із ст. 370 співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

За змістом ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на нього, а в силу ст. 366 ЦК України якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

Відповідно до ст. 366 ЦК України у випадку неможливості виділу в натурі частки із спільного майна кредитор вправі вимагати продажу боржником своєї частки в праві спільної часткової власності.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд виходить з того, що боржниця є учасником права спільної сумісної власності на об'єкт нерухомості, розмір часток якої не визначений.

Оскільки співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, мають рівні права щодо здійснення права власності, розмір їхніх часток може бути вирішений за їхньою домовленістю, а у випадку спору - судом, суд вважає, що зазначене питання треба вирішувати в межах позовного провадження із залученням усіх осіб, чиїх інтересів стосується спір, тому не вбачає підстав для задоволення подання, що вирішується в порядку виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 366, 369-371 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 292, 294, 379 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області до зацікавлених осіб - ОСОБА_1 інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у спільному майні - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харкiвської областi шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: