Рішення № 3878942, 12.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/203

12.06.09

За позовом Державного підприємства "Завод ім.В.О.Малишева"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Строй"

про стягнення 437 853,87 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача представник - Румянцева І.І. (дов. №17/16 від 12.01.09)

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 385 167,60 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати за договором підряду № 03/08-296 дп від 27.03.2008р. та 1 833,60 грн. помилково перерахованих коштів позивачем на рахунок відповідача, 44 679,44 грн. збитків від інфляції, 6 173,23 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 27.04.2009р. порушено провадження у справі № 8/203, розгляд справи призначений на 12.06.2009р.

У судове засідання, призначене на 12.06.2009р. з’явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

27.03.2008р. між Державним підприємством «Завод ім. В.О.Малишева»- «замовник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-строй»- «підрядник»був укладений договір підряду № 03/08-296 дп, відповідно до п.1.1 якого «підрядник»зобов’язався виконати на свій ризик за завданням «замовника»з використаннями власних матеріалів, а «замовник»зобов’язався прийняти та оплатити наступні роботи: ремонт покрівлі 750-Н (201411,60 грн.), ремонт покрівлі цеху 160 (183 756,00 грн.)

За виконання робіт по даному договору «замовник»зобов’язався перерахувати «підряднику»у відповідності з договірною ціною та кошторисом, затвердженим генеральним директором 385 167,60 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1 договору).

Пунктом 2.3 договору «замовник»зобов’язався перерахувати «підряднику»аванс на придбання будівельних матеріалів для виробництва робіт у розмірі 30 відсотків від договірної ціни.

Позивач на виконання прийнятих на себе зобов’язань перерахував на рахунок відповідача з урахуванням надмірно сплачених коштів, 387 001,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи).

Згідно з п.3.2.1 договору «підрядник»зобов’язався виконати у повному обсязі роботи, обумовлені в п.1.1 –до 30.09.2008р.

При завершенні робіт «підрядник»зобов’язаний надати «замовнику»акт приймання-здачі виконаних робіт в 2-х екземплярах, по одному з кожної сторони (п.4.1 договору).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у свою чергу не виконав власні зобов’язання, у встановлений договором строк роботи не виконав, акт приймання-передачі виконаних робіт позивачу не передав.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження виконання відповідачем власних зобов’язання та передачі акту приймання-передачі виконаних робіт позивачу. Відповідачем таких доказів суду не надано.

Частиною 3 статті 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач наголошує на тому, що виконання відповідачем зобов’язання втратило для нього інтерес, тому він просив стягнути з відповідача 385 167,60 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати за договором підряду № 03/08-296 дп від 27.03.2008р. та 1 833,60 грн. помилково перерахованих коштів позивачем на рахунок відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач не виконав власні зобов’язання у встановлений договором строк і його подальше виконання втратило для позивача інтерес, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 385 167,60 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати за договором підряду № 03/08-296 дп від 27.03.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 833,60 грн. помилково перерахованих коштів позивачем на рахунок відповідача, то вона також правомірна та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Умовами спірного договору та протоколом узгодження договірної ціни на виконання робіт, який є невід’ємною частиною спірного договору встановлена ціна робіт в розмірі 385 167,60 грн., тоді як позивачем перерахована сума в розмірі 387 001,20 грн.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (ч. 5 ст. 139 ГК України).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вищевказаної норми вбачається, що вона підлягає застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов’язання, тоді як зобов’язання відповідача у даному випадку полягало у виконання робіт, а не сплаті грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 44 679,44 грн. збитків від інфляції, 6 173,23 грн. трьох відсотків річних неправомірні, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, доказів виконання умов спірного договору, як і доказів повернення попередньої оплати в сумі 385 167,60 грн. та доказів повернення помилково перерахованих позивачем коштів в сумі 1 833,60 грн. суду не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 385 167,60 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати за договором підряду № 03/08-296 дп від 27.03.2008р. та 1 833,60 грн. помилково перерахованих коштів позивачем на рахунок відповідача, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 530, 612, 625, 1212 ЦК України, ст. ст. 139, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 81, 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма-Строй" (юридична адреса: 01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, буд.5; фактична адреса: м.Київ, вул. Кіквідзе, Ѕ, оф.53; код 34882358) на користь Державного підприємства "Завод ім.В.О.Малишева" (61037, м.Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; 14315629) 385 167 (триста вісімдесят п’ять тисяч сто шістдесят сім) грн. 60 коп. попередньої оплати, 1 833 (одна тисяча вісімсот тридцять три) грн. 60 коп. помилково перерахованих коштів, 3 870 (три тисячі вісімсот сімдесят) грн. державного мита, 104 (сто чотири) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

В.С. Катрич

Дата підписання: 16.06.2009р.