Ухвала суду № 38789379, 21.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/8932/13-ц Головуючий у І інстанції Мікуліна А.В.Провадження № 22-ц/780/3423/14 Доповідач у 2 інстанції СліпченкоКатегорія 36 21.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

21 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Сліпченка О.І.

суддів Іванової І.В., Волохова Л.А.,

при секретарі: Франчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності на частину спадкового будинку та частину квартири, усунення перешкод у користуванні житлом, визнання заповіту недійсним,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У грудні 2013 року позивач - ОСОБА_1 звернулась з вищенаведеним позовом.

09 квітня 2014 року в судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про забезпечення позову, в якому просила накласти арешт на будинок АДРЕСА_2 в м. Ірпінь Київської області та заборонити ОСОБА_4 відчужувати будь-яким способом даний будинок, заборонити замінювати замки у вхідних дверях будинку, поселяти сторонніх людей в будинок для проживання, звертатися до відповідних установ про відключення будинку від електропостачання, водопостачання, газопостачання. Крім того, просила накласти арешт на 1/20 частину квартири АДРЕСА_1 та заборонити вчиняти дії по будь-якому її відчуженню.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2014 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просять ухвалу скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не надано доказів, які свідчать про те, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також не надано доказів, які дають підстави суду вважати, що ОСОБА_4 збирається вчиняти дії по відчуженню спірного будинку й спірної квартири. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що забезпечення позову у спосіб, вказаний у заяві представника позивача є не співмірним із заявленими позовними вимогами

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, виходив з того, що заява немотивована, заявником не надано доказів на підтвердження обставин, що утруднюють чи можуть зробити неможливим в майбутньому виконання рішення у справі.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки обставини, на які посилаються позивачі в заяві про забезпечення позову, дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення заявлених позовних вимог за даним позовом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про залишення заяви про забезпечення позову без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про забезпечення позову, оскільки ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2014 року - скасувати, передати питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ч.1 ст.324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: