Ухвала суду № 38787370, 14.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/243/14 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Приватного акціонерного товариства «Черкаський комбінат хлібопродуктів» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - позивач) пред'явила позов до Приватного акціонерного товариства «Черкаський комбінат хлібопродуктів», в якому просить стягнути податковий борг з відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на користь позивача в сумі 818728 грн. 24 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно постанов Кабінету Міністрів України 1994-1997 років про бюджетні позички №1003 від 11.09.2007р., №220 від 26.02.1998р., №1953 від 10.12.1998р.виділено кошти на фінансування заходів з підготовки до роботи забезпечення збирання та збереження врожаю 1997 року, інші невідкладні потреби Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям цільовим призначенням для сільськогосподарських товаровиробників. Встановлений термін погашення залишку неповерненої бюджетної позички згідно Постанови КМУ №1953 від 10.12.1998р., було продовжено до 1 жовтня 1999р.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Бюджетного кодексу України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється. Частиною 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби України визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.

Відповідно до ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом Україниабо іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється. Враховуючи зазначене, суд не приймає посилання відповідача на те, що контролюючий орган пропустив встановлений строк давності для визначення суми зобов'язань, у зв'язку із чим платник вважається вільним від грошового зобов'язання на підставі пункту 9 статті 17 Бюджетного кодексу України та пункту 102.1 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що Управлінням державного казначейства у Черкаському районі Головного управління Державного казначейства у Черкаській області на виконання вимог Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174 направлені на адресу податкового органу подання від 12 жовтня 2011 року № 153 для здійснення до ВАТ «Черкаський комбінат хлібопродуктів» заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетна позичка) станом на 1 жовтня 2011 року в сумі 225 грн. 34 коп., № 155 для здійснення до ВАТ «Черкаський комбінат хлібопродуктів» заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетна позичка) станом на 1 жовтня 2011 року в сумі 226006 грн. 54 коп., №156 для здійснення до ВАТ «Черкаський комбінат хлібопродуктів» заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетна позичка) станом на 1 жовтня 2011 року в сумі 368176 грн. 37 коп., №157 для здійснення до ВАТ «Черкаський комбінат хлібопродуктів» заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетна позичка) станом на 1 жовтня 2011 року в сумі 224319 грн. 99 коп.

Спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12 липня 1995 року №119/109/193, на виконання постанови Кабінету Міністрів України було затверджено Порядок надання і повернення бюджетної позички на поставку до державних ресурсів зерна сортового, гібридного насіння зернових культур за державним контрактом 1995 року.

Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11 квітня 1996 року № 72/113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 червня 1996 року за № 265/1290, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 1996 року № 323 «Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік» було затверджено Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним контрактом 1996 року.

Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 04 березня 1997 року №70/54/18, на виконання постанови Кабінету Міністрів України затверджено Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю зерна елітного та сортового насіння за державним замовленням 1997 року.

Вищезазначеними Порядками передбачені умови надання бюджетної позички, зокрема, відділення Державного казначейства України в районах укладають договори із заготівельними підприємствами та сільськогосподарськими товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1996-1997 років згідно з додатками №№ 1, 2 на всю суму належного господарству грошового авансу (з подальшим уточненням фактичного його розміру). Договори про надання бюджетної позички для остаточних розрахунків за продовольче зерно і сортове насіння, закуплене за державним замовленням 1996-1997 років, укладаються між відділенням Державного казначейства в районі і заготівельним підприємством згідно з додатками №№ 2, 3. У цих договорах визначаються мета надання бюджетної позички, її сума, терміни повернення та санкції за порушення умов договору. Контроль за наданням і своєчасним поверненням бюджетної позички покладається на Головне управління Державного казначейства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174затверджений Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений лише порядок обліку заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою. Відповідно до пунктів 6, 9, 10 зазначеного Порядку, облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені. Пунктом 15 Порядку передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Тобто, саме по собі подання носить лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою перед державою. Тому дане подання не може бути використане судом як доказ, що підтверджує факт отримання фінансової допомоги та стан розрахунків з бюджетом.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 996) регулюються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Частиною 1 статті 9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 Закону № 996 визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості за бюджетною позичкою, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону № 996, оскільки тільки первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Отже, належними та допустимими доказами надання та отримання бюджетної позички є первинні бухгалтерські документи.

Як встановлено, ні позивачем, ні третьою особою суду не надано первинних та банківських документів, які б підтверджували надання бюджетних позичок, їх перерахування відповідачу та отримання відповідачем, в тому числі, договорів, на підставі яких були видані бюджетні позички. Позивач у заявлених позовних вимогах взагалі не посилався на договори, їх реквізити, тощо. Також суд зазначає, що податковим органом не зазначені кінцеві строки повернення позичок, у зв'язку із чим неможливо встановити з якого дня розпочалося нарахування пені. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 174, на яку посилається орган казначейської служби у своїх поданнях, затверджений лише порядок обліку заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою.

На час дії нормативно-правових актів, на підставі яких надавалась бюджетна позичка, про стягнення якої орган державної податкової служби направив позивачу вимоги, діяв Цивільний кодекс Української РСР.

Відповідно до статті 151 Цивільного кодексу Української РСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

За приписами статті 4 Цивільного кодексу Української РСР Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що вимагати виконання зобов'язання, у тому числі звертатись про стягнення простроченої заборгованості з погашення бюджетної позички у встановленому порядку, можливо лише щодо суб'єкта господарювання, який отримав бюджетну позичку, та у якого з договору, адміністративного акту або з інших встановлених законом підстав, виникли обов'язки з виконання такого зобов'язання, у тому числі зобов'язання з повернення або відшкодування бюджетної позички.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що податковим органом не доведено укладання позивачем договору, яким би було передбачено його обов'язок з відшкодування заборгованості з повернення бюджетної позички, а також не надано існування будь-якої іншої підстави, яка відповідно до закону свідчила б про наявність такого обов'язку у позивача. Не додано таких доказів і до апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2013 року у справі № К/800/12121/13.

Крім того, відповідачем надано суду Баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2013 року, у якому відсутні будь які зобов'язання перед бюджетом.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.