Рішення № 38787231, 14.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3906/14 14.05.14Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Босенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛАРЄВ", м. Київ,доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд", м. Київ,простягнення заборгованості 16 764,93 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Чех О.Я.від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛАРЄВ", (надалі - ТОВ "ТД "ЛАРЄВ") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд", (надалі - ТОВ "ТД "Ворлд Фуд") про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 15 866,58 грн., пені у розмірі 338,45 грн. та 3% річних у розмірі 78,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2014р. порушено провадження у справі №910/3906/14 та розгляд справи призначено на 26.03.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду місті Києва від 26.03.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, справу №910/3906/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2014р. справу №910/3906/14 було прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

Представник позивача в судовому засіданні 26.03.2014 р. надав документи для долучення до матеріалів справи .

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2014 р. у зв`язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 23.04.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.04.2014р. надав документи для долучення до матеріалів справи.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.04.2014 р. у зв`язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 14.05.2014р.

13.05.2014р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява від представника відповідача про збільшення та уточнення позовних вимог шляхом включення інфляційних втрат у розмірі 113,85 грн. та зміни дати стану не виконаного зобов'язання на 08.05.2014р., тим самим встановивши розмір пені в 729,90 грн. та 3% річних в 168,45 грн. Зазначене клопотання прийнято судом до розгляду, як таке, що не суперечить положенням ст. 22 ГПК України

У судовому засіданні 14.05.2014р. представник позивача просив задовольнити позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.03.2014р., прийняття справи до провадження від 26.03.2014р., відкладення розгляду справи від 26.03.2014р. та 23.04.2014р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, та отримані відповідачем 17.03.2014р., 02.04.2014р. та 28.04.2014р. відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення, які долучено до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/3906/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.10.2013р. між ТОВ "ЛАРЄВ" (постачальник, позивач) та ТОВ "ТД "Ворлд Фуд" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № Д- 30/10/13-158-3Б/3109, за умовами якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити і передати у власність покупця товар, згідно накладних, а покупець бере на себе зобов`язання прийняти та своєчасно оплатити вартість товару.

Відповідно до п. 1.4. договору ціна, асортимент та штрих-код товару визначається в специфікаціях.

Постачальник зобов'язується здійснити поставку і передати товар покупцю протягом двох календарних днів з моменту надання замовлення. Передача товару постачальником і його приймання покупцем по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі накладної у відповідності із замовленням покупця.(п.п. 4.1., 4.3. договору).

Згідно п. 5.4. договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 49 (сорок дев'ять) календарних днів, з моменту поставки товару та підписання накладних.

У відповідності до п. 9.2.1. договору в разі несвоєчасного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання своїх обов`язків.

Пунктом 11.1. договору сторони погодили, що строк дії договору до 31 грудня 2014 р. включно.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ТОВ «ЛАРЄВ» зазначає, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 17 496,03 грн., однак, внаслідок не додержання вимог договору в частині порядку поставки і передачі товару, відбулось повернення товару за поворотними накладними на суму 1 629,45 грн. Станом на 03.03.2014р. у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 15 886,58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриману продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних №17872 від 11.11.2013р. на суму 493 ,74 грн., №17874 від 11.11.2013р. на суму 3 001,24 грн., №17875 від 11.11.2013р. на суму 4 133,06 грн., №17873 від 11.11.2013р. на суму 1 152,30 грн., №18604 від 23.11.2013р. на суму 325,00 грн., №18609 від 23.11.2013р. на суму 1 849,64 грн., №19021 від 30.11.2013р. на суму 1 491,53 грн., №19022 від 30.11.2013р. на суму 1 295,84 грн., №19023 від 30.11.2013р. на суму 1 721,48 грн., №19443 від 07.12.2013р. на суму 1 083,00 грн., №19447 від 09.12.2013р. на суму 656,40 грн., (належним чином засвідчені позивачем копії, які знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 17 203,23 грн.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято товар за поворотними накладними №2873518 від 21.01.2014р. на суму 170,69 грн., №2873520 від 21.01.2014р. на суму 34,27 грн., №2873519 від 21.01.2014р. на суму 54,84 грн., №2873525 від 21.01.2014р. на суму 90,72 грн., №2873524 від 21.01.2014р. на суму 46,85 грн., №2873639 від 21.01.2014р. на суму 529,76 грн., №2873516 від 21.01.2014р. на суму 151,96 грн., №2856669 від 21.01.2014р. на суму 32,88 грн., №2856661 від 21.01.2014р. на суму 379,73 грн., №2873737 від 22.01.2014р. на суму 137,75 грн., загальна сума вартості повернутого товару складає 1 629,45 грн., а отже фактична заборгованість зі сплати поставленого товару становить 15 573,78 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договору покупець оплачує постачальнику вартість товару протягом 49 (сорок дев'ять) календарних днів з дати поставки товару покупцю та підписання видаткової накладної на товар.

Отже по видатковій накладній №17872 від 11.11.2013р. на суму 493 ,74 грн. строк оплати настав 31.12.2013р., №17874 від 11.11.2013р. на суму 3 001,24 грн. строк оплати настав 31.12.2013р., №17875 від 11.11.2013р. на суму 4 133,06 грн. строк оплати настав 31.12.2013р., №17873 від 11.11.2013р. на суму 1 152,30 грн. строк оплати настав 31.12.2013р., №18604 від 23.11.2013р. на суму 325,00 грн. строк оплати настав 13.01.2014р., №18609 від 23.11.2013р. на суму 1 849,64 грн. строк оплати настав 13.01.2014р., №19021 від 30.11.2013р. на суму 1 491,53 грн. строк оплати настав 20.01.2014р., №19022 від 30.11.2013р. на суму 1 295,84 грн. строк оплати настав 20.01.2014р., №19023 від 30.11.2013р. на суму 1 721,48 грн. строк оплати настав 20.01.2014р., №19443 від 07.12.2013р. на суму 1 083,00 грн. строк оплати настав 29.01.2014р., №19447 від 09.12.2013р. на суму 656,40 грн. строк оплати настав 31.01.2014р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату за поставлений товар, що підтверджується довідкою про заборгованість ТОВ "ЛАРЄВ" від 12.05.2014р. за №ЛВ000000707, доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, позовні вимоги ТОВ "ЛАРЄВ" в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до договору, видаткова накладна одночасно є основним підтвердженням факту здійснення поставки постачальником та прийняття товару покупцем. Так позивачем не одано до матеріалів справи видаткові накладні на поставку товару загальною сумою 17 203,23 грн., якими підтверджується факт отримання ТОВ "ТД "Ворлд Фуд" товару. Однак ТОВ "ЛАРЄВ" не підтверджено належними доказами факт отриманя товару на суму 292,80 грн.

У судових засіданнях, які відбулись 26.03.2014р. та 23.04.2014р. судом була витребувана вищезгадана видаткова накладна, однак на час прийняття рішення позивачем так і не надано її для залучення до матеріалів справи.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "ЛАРЄВ" про стягнення з ТОВ "ТД "Ворлд Фуд" задовольняються судом частково у розмірі 15 573,78 грн.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 724,24 грн. пені.

Як встановлено судом, в п. 9.2.1. договору сторони передбачили відповідальність за порушення умов договору, а саме: в разі несвоєчасного виконання сторонами своїх обов`язків за даним договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання своїх обов`язків.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

Після проведення власного розрахунку пені, господарський суд дійшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 724,24 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 168,45 грн. 3% річних та 113,85 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару підлягає стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 113,85 грн. інфляційних втрат. Суд також зробив власний розрахунок 3% річних від простроченої суми невиконаних зобов'язань та встановив, що вона дорівнює 166,16 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЄВ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ворлд Фуд" (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська,4-А, ідентифікаційний код 36148981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЄВ" (02094, м. Київ, вул. Краківська,18А, ідентифікаційний код 19479382) основний борг у розмірі 15 573 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 78 коп., пеню у розмірі 724 (сімсот двадцять чотири) грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 166 (сто шістдесят шість) грн. 16 коп., інфляційні втрати у розмірі 113 (сто тринадцять) грн.. 85 коп., судовий збір у розмірі 1 794 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 52 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 19.05.2014р.

Суддя В.В. Князьков