Постанова № 38785883, 02.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 815/7654/13-а

Категорія: 8.3.3

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом споживчого кооперативу "Черьомушки" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05.11.2013р. споживчий кооператив "Черьомушки" (надалі – СК "Черьомушки") звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2013р. №0003272207.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 11.09.2013р. до 29.09.2013р. посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт №000/23/15-32-2207/33218212/558/37 від 08.10.2013р. /а.с.8-36/

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 255262грн.; п.п.165.1.36, п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 п.119.2 с т.119 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 2145,45грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003272207 від 21 жовтня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 350394грн., з яких за основним платежем – в сумі 255262грн. та за штрафними санкціями в сумі 95132грн. /а.с.7/

Так, відповідно до пункту 14.1. ст.4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Здійснюючи перевірку та перевіривши всі надані позивачем бухгалтерські документи податковою встановлено, що у СК «Черьомушки» відсутні податкові накладні для підтвердження податкового кредиту отриманого від ПП «Бізнесіндустрія» у вересні 2011р., ПП «Спектр-мега» у вересні 2011р., ТОВ «Імекс-Групп» у вересні 2011р., ТОВ «Даніус» у вересні 2012р., ТОВ «Алекс-А» у грудні 2011р. на загальну суму податкового кредиту 255262грн. /а.с.26/

Згідно акту перевірки, будь-яких заперечень, зауважень з приводу встановлення податковою відсутності податкових накладних, директором і бухгалтером підприємства не надано, та відсутність податкових накладних в ході перевірки не спростовано. /а.с.36/

Більш того, керівництвом підприємства підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а податкові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб’єкта господарювання (спростовують викладенні в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

Таким чином, сума ПДВ у загальному розмірі 255262грн. в порушення п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України безпідставно віднесена позивачем до складу податкового кредиту перевіряємого періоду, що в свою чергу призвело до завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 255262грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи помилково застосував норми матеріального закону, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись, ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог споживчого кооперативу "Черьомушки" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2013р. №0003272207.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: