Постанова № 38785765, 12.05.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2262/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Загрійчук О.В.

сторін:

представника позивача не з'явився

представника відповідача П'ятниченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення - рішення №0000071701 від 16.01.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб на суму 22435,15 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000081701 від 16.01.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 227236,07 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка у позові зазначила наступне.

Щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 22 435 грн. 15 коп.: перевіркою встановлено порушення приписів п.п. 177.5.1, п.п.177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПК України.

На думку позивача, вказані висновки суперечать дійсності, оскільки здійснюючи розрахунок валового доходу виручки в перевіряємому періоді, представники податкового органу врахували касові чеки плюс банківськи виписки (виручку, отриману скаржником на поточні рахунки банку). Однак, платником податку виручка отримана на поточні рахунки банку, після її надходження на такі рахунки, була проведена через касовий апарат, що призвело до виникнення встановленої перевіркою розбіжності.

Що стосується збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, то податковий орган вказує на необхідність до 10.12.2012 року подати до ДПС заяву про реєстрацію платника податків, як платника податку на додану вартість та отримати Свідоцтво платника ПДВ, так як, за період з липня 2012 року по листопад 2012 року отримала валовий дохід у сумі 422131, 20 грн. Отже, податковим органом за основу для визначення необхідності реєстрації платником податку на додану вартість, взято суму від здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню за 5 місяців перевіряємого періоду, тоді як приписами ПК України, повинна враховуватися сума за останні 12 місяців.

В судове засідання позивачка не з'явилась, надала до суду заяву з про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що не погоджується з позовом у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, зазначивши, що податковий орган під час проведення перевірки діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб встановлений чинним законодавством.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

На підставі пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, відповідно до направлення від 16.12.2013 року № 168/15-09-17-01, виданого ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління доходів та зборів з фізичних осіб ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФОП - ОСОБА_2 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 30.04.2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

Направлення про проведення документальної позапланової виїзної документальної перевірки та Наказ про призначення перевірки від 16.12.2013 р. № 342 пред'явлено для ознайомлення під розпис ОСОБА_2 16.12.2013 року.

Перевірку проведено з відома та в присутності ОСОБА_2

За результатами перевірки був складений акт від 27.12.2013 року № 1110/15-09-17-01/НОМЕР_2.

Відповідно до висновків зазначеного акта, встановлені порушення:

- п. 177.5.1, п. 177.5, пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 17948,12 грн., в т.ч.: 2012 року в сумі 14472,38 грн.; 2013 року - 31.12.2012 року в сумі 3475,74 грн.;

- п.181.1 ст.181, п.183.2 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, ст.193 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податку на додану вартість за період листопад-грудень 2012 року та січень-квітень 2013 року на загальну суму 181788,85 грн.

За наслідками встановлених порушень прийняті податкове повідомлення - рішення від 16.01.2014 року: №0000081701 та податкове повідомлення - рішення №0000071701.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

За період з 01.07.2012 року по 30.01.2013 року позивач здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування та сплачувала до бюджету самостійно розраховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області були подані наступні декларації про майновий стан та і доходи за 2012 рік: №1300001940 від 09.02.2013 року, №1300006186 від 11.03.2013 року, №1300016556 від 04.09.2013 року; за 3-й квартал 2013 року №1300019137 від 11.11.2013 року.

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у періоді з 01.07.2012 по 30.04.2013 року, відображеного в розділі ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи від 11.03.2013 року було встановлено розбіжність, а саме: в результаті співставлення даних Книги обліку доходів та витрат, звітів РРО та касових чеків РРО за 3 квартал 2012 року (липень, серпень та вересень 2012), валовий дохід склав 93233,00 грн.; за 4 квартал 2012 року (жовтень, листопад та грудень 2012) валовий дохід склав 430823,23 грн.

За 3,4 квартал 2012 року в результаті співставлення даних Книги обліку доходів та витрат за формою Ф-10, касових чеків РРО та виписок банку по рахунках платника, виявлено заниження валового доходу на суму 545652,77 грн.

Вищевказана розбіжність виникла у зв'язку із тим, що ФОП - ОСОБА_2 не включила до складу валового доходу виручку, яку було нею отримано на поточні рахунки банку, а саме згідно виписок банку від 02.07.2012 року по 24.04.2014 року.

Вказаний факт підтверджується також і поясненнями позивача від 25.12.2013 р. (а/с. 137) в якому вона зазначила, що до складу валового доходу не включала виручку, яку отримала на банківськи рахунки.

В свою чергу приписами пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 177.1. ст.177 Податкового Кодексу України, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.7 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.177.2 ст.177 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 177.4. ст. 177 Податкового Кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням приписів чинного податкового законодавства, позивач повинна була включити до складу валового доходу виручку, яку було нею отримано на поточні рахунки, згідно виписок банку за період з 02.07.2012 року по 24.04.2014 року, що в повному обсязі відповідає приписам ПК України.

Податковим органом при перевірці своєчасність сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності встановив, що сума чистого (оподаткованого) доходу за перевіряємий період повинна складати 919839,40 грн., а саме: у 2012 році - 554474,00грн.; у 2013 році - 365365,40 грн.

Судом в свою чергу встановлено, що позивач сплачує податок з доходів фізичних осіб у вигляді торгового патенту та податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності.

Так, нараховано торгового патенту всього у сумі 1065,00 грн., а саме: у 2012 році - 600,00 грн.; у 2012 році - 465,00 грн.

Пунктом 3 статті 14 розділу IV ДКМ України № 13-92 від 26.12.1992 р. передбачено: суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Згідно пп. 177.5.1 п. 177.5 ст.177 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Тоді як, позивачем нараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 295,73 грн., а саме: у 2012 році - 295,73 грн.; у 2013 році нарахувань не було.

Судом встановлено, що позивачем нараховано сплати за торговий патент та податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за перевіряємий період 1360,73 грн., а саме: у сумі 895, 73 грн. у 2012 році та у сумі 465, 00 грн. у 2013 році.

Тоді як, за результатами перерахунку сума податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності повинна скласти 137975,84 грн., а саме: у сумі 83171,03грн.в 2012 році та у сумі 54804,81грн. в 2013 році.

Відповідно до пп. 177.5.3. п. 177.5 ст.177 Розділу IV Податкового Кодексу України, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період перевірки з 01.07.2012 року по 30.04.2013 рік, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_2 встановлено заниження податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012- 2013р.р., у зв'язку із чим було донараховано податок з доходів фізичних осіб всього у сумі 17948,12 грн.: за 2012р. у сумі 14 472,38 грн., за 2013р. у сумі 3475,74 грн.

Щодо перевірки правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за перевіряємий період судом встановлено наступне.

За період з 01.07.2012 року по 30.04.2013 року, сума від здійснення операцій з продажу (поставки) товарів (роздрібна торгівля) за останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн., а саме: розмір виручки від реалізації товарів склав 625451,47 грн.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Отже, ФОП ОСОБА_2 повинна була зареєструватися, як платником ПДВ у встановленому ПК України порядку.

Так, приписами п. 183.2 ст.183 Податкового кодексу України встановлено, що у разі обов'язкової реєстрації особи, як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПК України.

Отже, ФОП ОСОБА_2 до 10.12.2013 року повинна була подати до ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС заяву про реєстрацію платника податків, як платника податку на додану вартість та отримати свідоцтво платника ПДВ, так як за період з липня 2012р. - листопад 2012р. підприємець отримав валовий дохід у сумі 422131,20 грн.

Судом в свою чергу встановлено, що ФОП ОСОБА_2 заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість до ДПІ у Біляївському районі Одеської області не подавала.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З досліджених банківських виписок, книг обліку розрахункових операцій та касових стрічок, вбачається, що з листопада 2012р. по квітень 2013р. ФОП ОСОБА_2 було визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за ставкою 20% відповідно до ст.193 та п.10 підроз.2 роз.20 Податкового кодексу України, а саме:

- у листопаді 2012 року отримана виручка складає 29970,30 грн. - сума ПДВ складає 5994,06 грн.;

- у грудні 2012 року отримана виручка складає 317608,00 грн. - сума ПДВ складає 63521,60 грн.;

- у січні 2013 року отримана виручка складає 39429,65 грн. - сума ПДВ складає 7885,93 грн.;

- у лютому 2013 року отримана виручка складає 62415,13 грн. - сума ПДВ складає 12483,03 грн.;

- у березні 2013 року отримана виручка складає 196068,30 грн. - сума ПДВ складає 39213,66 грн.;

- у квітні 2013 року отримана виручка складає 263452,90 грн. - сума ПДВ складає 52690,57 грн.

З урахуванням викладених порушень ФОП ОСОБА_2 донараховано податку на додану вартість за період листопад 2012р. - квітень 2013 року у сумі 181788,85 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, слід зазначити, що Пунктом 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що податковим органом доведено прийняття оскаржуваних рішень у встановлений законом спосіб з урахуванням всіх обставин спірних правовідносин.

Крім того, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Так, наведені ДПІ у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області аргументи є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, які були прийняті до уваги податковим органом при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Частиною ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, про відсутність законодавчо визначених підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю

12 травня 2014 року.