Ухвала суду № 38785476, 20.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/292/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Владал 88» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Владал 88» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2013 року №0008592203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що

Відповідачем проведено позапланову перевірку Позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року, за результатами якої 16.12.2013 року складено акт №455/1-26-50-22-03-37311610.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 132 527,00 грн.

30.12.2013 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2013 року №0008592203, яким Позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 144 723,00 грн, в тому числі за основним платежем - 132 527,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 12 196,00 грн.

Так, між Позивачем (Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» (Страховик) 02.12.2011 року укладено договір добровільного страхування відповідальності перевізника №1202/01-410, за умовами якого Страховик зобов»язується відшкодувати збитки Страхувальнику при настанні страхових випадків.

На підтвердження виконання умов договору в матеріалах справи містяться копії виписок по особових рахунках; копії договорів на постачання нафтогазопродукції через мережу АЗС від 05.07.2011 року №2912, про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 01.08.2011 року №24/4, про надання платних медичних послуг від 15.07.2011 року №15/07/13-88, про надання транспортних послуг від 07.05.2012 року №0705ТП, про надання послуг механізмами від 05.09.2011 року №05/9ТП, оренди частини нежитлового приміщення від 02.07.2012 року №02072012, оренди вантажного автомобільного транспорту від 01.07.2011 року №05/6АА; копії звітів до договору від 07.05.2012 року №0705ТП, товарно-транспортних накладних, актів здачі-прийняття робіт до договору від 05.09.2011 року №05/9ТП, актів приймання-передачі оренди частини нежитлового приміщення до договору від 02.07.2012 року №02072012, акту приймання-передачі до договору від 01.07.2011 року №05/6АА.

Згідно п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Положеннями пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Кодексу закріплено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, зокрема, будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Згідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно положень ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, первинними є документи, оформлені відповідно вимог чинного законодавства за наслідками реального здійснення господарської операції.

Документи, складені на виконання умов укладено між Позивачем та його контрагентом договору, що містяться в матеріалах справи, оформлені із дотриманням вимог чинного законодавства, підтверджуєть реальність здійснення господарської операції, а тому є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та, відповідно, є підставою для формування податкового кредиту та віднесення відповідних сум витрат до складу валових витрат.

Судом першої інстанції обгрунтовано не прийнято до уваги висновки акту державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 19.07.2013 року №445/2250/30303336 «Про результати планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 та по 31.12.2012», відповідно до якого діяльність страхової компанії не відповідає меті та напрямкам її діяльності, оскільки вказаний акт не містить аналізу первинних документів по взаємовідносинах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» з Позивачем.

Крім того, положеннями ст.61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, для Позивача законом не передбачена відповідальність за податковими зобов'язаннями його контрагента.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність Відповідачем того факту, що вчинені між Позивачем та його контрагентом фінансово-господарські операції не були спрямовані на настання реальних наслідків, а тому судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2013 року №0008592203 є обгрунтованим та законним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.