Рішення № 3878490, 15.06.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "15" червня 2009 р. по справі № 07/67-38

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Луцьк», с.Струмівка Луцького району

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», с.Лобачівка Горохівського району

про стягнення 3914грн. 63коп.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача: Бичков Р.О., довіреність №5 від 12.01.2009р.

від відповідача: н/з

Стороні роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

Суть спору: Позивач – ТзОВ «Агро-Союз-Луцьк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ТзОВ «Відродження» 3914,63грн., в тому числі 2300грн. боргу за поставлену продукцію (запчастини) згідно накладних, 195,47грн. – 3% річних та 1419,16грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно ст.59 ГПК України не подав, суму позову не оспорив та не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення 28.05.2009р. №1316570 та від 21.04.2009р.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

На підставі усної домовленості за період з 014.07.2005р. по 27.07.2005р. позивач - ТзОВ «Агро-Союз-Луцьк» згідно накладних (а.с.14-17, 19-29) поставив відповідачу – ТзОВ «Відродження» продукцію (запчастини) на загальну суму 4014,33грн.

Крім того, станом на 01.07.2005р. за відповідачем рахувався борг у розмірі 161,42грн.

Факт отримання відповідачем вказаної продукції підтверджується довіреностями ТзОВ «Відродження» (а.с.18).

В силу ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Проте, відповідач своїх зобов’язань належним чином не виконав, останній сплатив позивачу лише 1875,75грн.

24.05.2006р. позивач на адресу відповідача направив претензію №22 з вимогою погасити борг.

Згідно листа ТзОВ «Відродження» №74 від 31.05.2006р. відповідач визнав свій борг на суму 2300грн., що також підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків від 30.05.2006р.

Частиною ч.2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач кошти за отриманий товар позивачу не сплатив, в зв’язку з чим у нього виник борг на суму 2300грн.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день розгляду спору заборгованість відповідача у сумі 2300грн. не погашена, не оспорена, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Крім того, згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, згідно розрахунку позивача за прострочення оплати з відповідача слід стягнути 195,47грн. – 3% річних за період з 06.06.2006р. по 08.04.2009р. та 1419,16грн. інфляційних втрат за період з червня 2006р. по квітень 2009р.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього вимог згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 193 ГПК України, ст. ст. 509, 625 ЦК України ст.ст. 43, 49,75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (с.Лобачівка Горохівського району, р/р260063014 АППБ «Аваль» МФО 303569, СВ №02353974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Луцьк» (с.Струмівка Луцького району вул..Рівненська, 74, п/р26000001314350 в філії ЗАТ «ОТП БАНК» м.Луцьк МФО 303763, ід.код 21747393) 3914,63грн. (в тому числі 2300грн. боргу, 195,47грн. – 3% річних та 1419,16грн. інфляційних втрат), а також 102грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Сур'як О. Г.