Вирок № 38783111, 15.05.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.05.2014

642/4000/14-к

1кп/642/403/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

при секретарі Смородській М.С.

сторін кримінального провадження: прокурора - Криворучко В.В., потерпілого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, обвинуваченого: ОСОБА_3, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження по обвинуваченню: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який проживає: АДРЕСА_1, раніше в силу ст.. 89 КК України не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. cт. 15 ч.2 185 ч. 1 КК України,

В с т а н о в и в :

02.03.2014 року приблизно о 13 годині ОСОБА_3, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, побачив автомобіль марки «Тойота Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. та в нього виник умисел, направлений на таємне викрадення майна із вказаного автомобілю.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, із корисливих спонукань, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу викрав з бардачка вищевказаного автомобілю грошові кошти у сумі 500 гривень, які належать ОСОБА_1 Однак ОСОБА_3 не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежать від його волі, так як був затриманий потерпілим ОСОБА_1

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. cт. 15 ч.2 185 ч. 1 КК України,

13.05.2014 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 була укладена угода про примирення, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. cт. 15 ч.2 185 ч. 1 КК України, тобто замах на таємне викрадання чужого майна (крадіжка). Сторони угоди узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 грн..

В суді обвинувачений ОСОБА_3 підтримав угоду про визнання винуватості і просив її затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання, обмеження щодо права оскарження вироку та не бажає проведення судового розгляду по даному кримінальному провадженні.

Вислухавши позицію прокурора, який не заперечував щодо затвердження судом угоди про примирення, думку потерпілого ОСОБА_1, який також не заперечував щодо затвердження судом угоди, суд приходить до висновку, що угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 469 КПК за ініціативою потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 КПК України.

Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ст. cт. 15 ч.2 185 ч. 1 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 є раніше в силу ст.. 89 КК України не судимим, фізично здоровим не офіційно працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей, свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, вчинив злочин середньої тяжкості; не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра за місцем проживання.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення, передбачені ч.5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, - відсутні.

Умови угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим відповідають вимогам закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди сторони угоди, визначена в межах санкції ст. ст.. 15 ч.2, 185 ч. 1 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства, угода не порушує законні права, свободи та інтереси сторін, що дає суду підстави для її затвердження.

На день підписання угоди матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_1 відшкодована в повному обсязі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - особисте зобов'язання залишити без змін.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Доля речових доказів по справі вирішується судом згідно ст. 100 КПК України.

По справі маються судові витрати за проведення експертиз, які підлягають стягненню на користь держави.

Керуючись ст. ст. 314, 474, 475, 477 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 13.05.2014 року про примирення, що укладена між потерпілим ОСОБА_1 та обвинувачем ОСОБА_3

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню - грошові кошти в сумі 500 гривень, повернути потерпілому ОСОБА_1, пристрій в корпусі чорного кольору з антеною у вигляді кабелю, без маркування який зберігається в камері речових доказів Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судово-дактилактичної експертизи в сумі 393 грн. 12 коп., (24060300 р/р 31419544700005,код банку 37999680 МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) за проведення телекомунікаційної експертизи в су3мі 2460 грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - особисте зобов'язання.

Роз'яснити ОСОБА_3, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Харківської області.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, прокурору, та потерпілому.

Суддя - А.М. Гримайло