Вирок № 38782261, 08.05.2014, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1075/14-к

Провадження № 1-кп/163/32/14

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Любомль 08 травня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого -

судді Мосієвича І.В.,

при секретарі Костюк Р.М.,

з участю прокурора Грицюка Р.П.

захисника ОСОБА_1

перекладача ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Любомль кримінальне провадження № 22014030000000019 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіншаси Демократичної Республіки Конго, конголезця, підданого Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого техпрацівником в Університеті Манчестера, одруженого, який має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, раніше на території України до кримінальної відповідальності не притягувався,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 332 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, організував та незаконно переправляв через державний кордон України громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_8, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 332 КК України.

Так, ОСОБА_3 11.04.2014 під час зустрічі у м. Києві з ОСОБА_8 погодився на пропозицію останнього незаконно переправити його через державний кордон України в Республіку Польща, надавши для цього паспорт свого сина - ОСОБА_7.

ОСОБА_3 12.04.2014 з метою організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, визначивши спосіб і місце переправлення, придбав за власні кошти для себе та ОСОБА_8 у залізничній касі Південного вокзалу м. Києва два квитки на 13.04.2014 на потяг сполученням «Київ-Варшава» № 67 до м. Любліна, Республіка Польща.

Для придбання квитків ОСОБА_3 надав свій паспорт НОМЕР_1 та паспорт НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7), який не був обізнаний з його злочинними намірами.

Під час проходження прикордонного контролю 14.04.2014, біля 03:25, слідуючи з ОСОБА_8 з м. Києва до м. Любліна потягом №67 сполученням «Київ-Варшава», у пункті пропуску для залізничного сполучення «Ягодин - залізнична станція» ОСОБА_3 надав працівникам прикордонного наряду «Перевірка документів» ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону ДПС України для паспортного контролю належний його сину ОСОБА_7) паспорт підданого Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії НОМЕР_2, як підставу для перетину державного кордону України громадянином Демократичної Республіки Конго ОСОБА_8 з метою безперешкодного його виїзду за межі України.

Під час паспортного контролю ОСОБА_3 з метою незаконного переправлення особи через державний кордон України запевняв і намагався переконати працівників прикордонного наряду «Перевірка документів» ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону ДПС України, що ОСОБА_8 є його сином ОСОБА_7).

Однак, в ході паспортного контролю працівниками ВПС «Рівне» Луцького прикордонного загону ДПС України невідповідність паспорта ОСОБА_7) особі ОСОБА_8 була виявлена, а останній - затриманий.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.332 КК України.

У суд кримінальне провадження надійшло з обвинувальним актом та угодою між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором про визнання винуватості.

Згідно із цією угодою ОСОБА_3 повністю визнає вчинення інкримінованого йому злочину за фактичними обставинами в обсязі повідомленої йому підозри.

Сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками укладення даної угоди (ст.473 КПК України) та наслідками її невиконання (ст.476 КПК України).

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, визнання ним вини та відсутність тяжких наслідків, з урахуванням особи винного, який є підданим Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, де постійно проживає, одружений, працює техпрацівником в університеті Манчестера, на території України раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та свідчить про наявність підстав для призначеного більш м'якого виду покарання, ніж передбаченого санкцією ч. 1 ст. 332 КК України у виді штрафу, отже сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України за ч.1 ст.332 КК України у вигляді 21000 гривень штрафу.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості. Міра покарання, погоджена сторонами угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, що підтверджено матеріалами кримінального провадження, які вивчені на предмет наявності скарг обвинуваченого під час досудового розслідування.

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав інкриміноване йому обвинувачення, ствердив добровільність укладення угоди, погодився на призначення узгодженого покарання.

Таким чином, судом встановлено, що умови угоди відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Враховуючи наведене, суд вважає встановленими підстави для затвердження укладеної угоди.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді застави, яку після вступу вироку в законну силу слід скерувати на виконання вироку в частині стягнення штрафу, про що не заперечує обвинувачений та стверджено його письмовою заявою.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України: паспорт підданого Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії НОМЕР_2 виданий на ім'я ОСОБА_7 повернути володільцю: залізничні квитки № 324897344 та 324897333 - залишити в матеріалах справи.

Крім того, засудженому роз'яснено право застосування щодо нього вимог Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року, проте обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти, цього, що стверджено його письмовою заявою поданою в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд

п р и с у д и в :

Угоду про визнання винуватості від 25.04.2014 року у кримінальному провадженні № 22014030000000019, укладену з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, ДМС та ДПС управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області та обвинуваченим ОСОБА_3, затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.332 КК України, і за цим законом, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді 21000 (двадцять однієї тисячі) гривень штрафу.

Речові докази: паспорт підданого Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії НОМЕР_2 виданий на ім'я ОСОБА_7 повернути законному володільцю: залізничні квитки № 324897344 та 324897333 - залишити в матеріалах справи.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_3 у виді застави в розмірі 21924 (двадцять одна тисяча дев'ятсот двадцять чотири) гривні після вступу вироку в законну силу скасувати. Грошові кошти застави, яка знаходиться на депозитному рахунку Територіального управління державної судової адміністрації України у Волинській області код отримувача 26276277, банк отримувача ГУ ДКСУ у Волинській області, код банку отримувача 803014, квитанція № 612210023 від 22.04.2014 року слід звернути на виконання вироку в частині стягнення штрафу в розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) гривень на рахунок отримувача коштів УДКСУ у Любомльському районі 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38031501, рахунок отримувача 31110106700262 банк отримувача ГУ ДКСУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО): 803014. Кошти застави в розмірі 924 (дев'ятсот двадцять чотири) гривні, що залишились після стягнення штрафу, повернути засудженому - ОСОБА_3.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд, а засудженим ОСОБА_3 в той же самий строк після отримання копії перекладу вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя І.В. Мосієвич