Постанова № 38779464, 13.05.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року Житомир справа № 806/243/14

категорія 8.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Сичова О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Житомир" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій неправомірними,-

встановив:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просив визнати дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Житомир" неправомірними. В обгрунтування позовних вимог вказує на відсутність підстав для проведення Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Житомир".

Крім того, 15 квітня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-Житомир" до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просив додатково до первинних позовних вимог:

- зобов'язати Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міністерства доходів України вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авангард-Житомир» з питань фінансово- господарських взаємовідносин з ТОВ «Гефест Груп» за липень 2013 року згідно акту від 09.01.2014р. № 10/22-02/33802224;

- зобов'язати Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міністерства доходів України відновити показники податкової звітності ТОВ «Авангард Житомир» за липень 2013 року , які були змінені на підставі акту від 09.01.2014р. № 10/22- 02/33802224.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року зазначену заяву про збільшення позовних вимог було повернуту позивачу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі сторони, які беруть участь у справі, суд відповідно до ч.6 ст.128 КАС України розглядає дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-Житомир" як платник податків знаходиться на обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача на підставі наказу начальника Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 20.12.2013 року №1587 з 20 грудня 2013 року по 26 грудня 2013 року було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Житомир" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест Груп" за липень 2013 року.

За результатами перевірки було складено акт від 09.01.2014 року №10/22-02/33802224.

Вирішуючи спір, судом враховано, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державно-' податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 78.1 ст. 78 ПК України передбачено підстави проведення документальних позапланових перевірок.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Вищий адміністративний суд України в постанові № К/800/29102/13 від 19.12.2013 року зазначив, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Оскільки позивач допустив посадову особу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до проведення перевірки не використавши своє право не допуску посадових осіб до проведення перевірки, тому підстави для визнання протиправними дій по проведенню перевірки відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена і в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 19.11.2013 по справі № К/9991/79069/12 та від 30.10.2013 по справі №К/9991/79069/12.

Крім того, судом враховано, що в даному випадку документальна позапланова перевірка платника податків здійснилась на підтвердження отримання податкової інформації (акт Державної податкової інспекції від 13.12.2013 року №2927/26-55-22-01/38546040 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гефест Груп" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 року по 31.08.2013 року), згідно якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, оскільки платник податків не надав пояснення та всіх доказів документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби, що відповідає вимогам п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Аналізуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та встановлені обставини, суд не знаходить підстав для задоволення позову про визнання дій відповідача неправомірними при проведенні перевірки, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

За правилами статті 94 КАС України у разі відмови в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Житомир" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій неправомірними - відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 13 травня 2014 р.