Рішення № 38778908, 28.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3371/14 28.04.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Нафтахім»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Елко Пак»

Про стягнення 411521,33 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Трохлюк Н.В. (за дов.)

від відповідача Ковальчук-Відьмук В.М. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Нафтахім» до товариства з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» про стягнення за договором № 02/08/13-3 від 02.08.2013 р. 488192,70 грн., з яких: 486200,08 грн. боргу, 1411,04 грн. пені, 255,80 грн. інфляційних, 325,78 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 04.03.2014 р. порушено провадження у справі № 910/3371/14.

Позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Судом у задоволенні клопотання відмовлено за відсутності переконливих даних про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи розбити неможливим виконання рішення суду.

Під час розгляду справи позивачем зменшено розмір боргу до 386200,08 грн. та одночасно збільшено розміри: пені - до 11064,17 грн., трьох процентів річних - до 2553,27 грн. та інфляційних - до 11703,81 грн.. Таким чином, предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення 411521,33 грн.. Вимоги про стягнення 76671,37 грн. не розглядаються.

Крім того позивач просить покласти на відповідача 10000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі, посилаючись на наступне. Відповідач вказує, що в нього не виникло зобов'язання по оплаті товару, оскільки він не отримав від позивача товаросупровідної документації на товар. За таких обставин скористався правом, передбаченим п. 4.2 договору, призупинити оплату товару до отримання від позивача зазначених документів. Також відповідач зазначив, що у нього існує заборгованість з оплати видаткової накладної № 162 від 24.01.2014 р. на суму 384400,08 грн..

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

02.08.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Нафтахім» (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» (покупцем) укладено договір № 02/08/13-3 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався продати, а покупець - прийняти і сплатити товар на умовах, вказаних в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору продавець передає в момент постачання товару покупцеві наступні документи: 1) рахунок-фактуру; 2) видаткову накладну - 2 екземпляри; 3) податкову накладну; 4) сертифікат якості товару; 5) гігієнічний висновок (у разі неотримання оригіналів документів на складі вони направляються за допомогою поштового зв'язку). При поставці товару з неповним пакетом супроводжувальних документів, продавець зобов'язаний протягом 1 робочого дня надати документи, яких не вистачає по факсу або електронній пошті, а також забезпечити отримання покупцем оригіналів документів протягом 3 робочих днів.

За п. 4.3 Договору поставка вважається завершеною з моменту передачі товару покупцеві у власність, що посвідчується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін і передачі товаросупроводжувальних документів, що зазначені в п. 4.2 Договору. При не наданні продавцем, вказаних в п. 4.2 Договору товаросупроводжувальних документів на партію товару, поставка вважається не здійсненою, а зобов'язання продавця не виконаними. Покупець не здійснює оплату за товар пропорційно кількості днів, протягом яких товаросупроводжувальні документи будуть надані покупцю.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Нафтахім» та товариством з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» підписано специфікації № 11 від 14.01.2014 та № 12 від 24.01.2014 р. на поставку товару (полістиролу марки 825 ES).

Специфікацією № 11 від 14.01.2014 р. до договору сторони погодили поставку 10 тонн полістиролу 825 ES у січні 2014 р. на загальну суму 219800,04 грн..

У п.4 специфікації сторони погодили, що датою поставки товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Згідно з п. 6 специфікації №11 оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця на умовах 100% оплати протягом 30 днів від дати поставки товару.

За специфікацією № 11 позивач поставив товар 22.01.2014 р., що підтверджується видатковою накладною № 135 від 22.01.2014 р., товарно-транспортною накладною № Р135 від 21.01.2014 р.; рахунком-фактурою № 108 від 22.01.2014 р., довіреністю № 34 від 22.01.2014 р..

Позивач виставив відповідачу рахунок №108 від 22.01.2014 р. для оплати отриманого за специфікацією № 11 товару на суму 219800,04 грн., який відповідно підлягав оплаті до 21.02.2014 р..

Специфікацією № 12 від 24.01.2014 р. сторони погодили поставку 20 тонн полістиролу 825 ES у січні 2014 р. на загальну суму 439600,08 грн..

Пунктом 6 специфікації № 12 сторони погодили: 50% оплати узгодженої партії товару згідно з графіком, погодженому сторонами у даному пункті (по 43960,01 грн. кожного дня з 27 по 31.01.2014 р.), та 50 % оплати узгодженої партії товару - до 26.02.2014 р..

За специфікацією № 12 позивач поставив товар 24.01.2014 р., що підтверджується видатковою накладною № 162 від 24.01.2014 р., товарно-транспортною накладною № Р162 від 24.01.2014 р.; CMR A № 001549; рахунком-фактурою № 119 від 24.01.2014 р., довіреністю № 40 від 24.01.2014 р..

Відповідач з порушенням строків здійснив оплату товару, отриманого за специфікацією № 11, а товар, отриманий за специфікацією № 12 оплачено частково, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 386200,08 грн..

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що його заборгованість становить 384400,08 грн. з огляду на наступне.

За твердженням відповідача, він 27.01.2014 р. здійснив оплату у сумі 30000,00 гри. з призначенням платежу - по рахунку №108 від 22.01.2014 р. (специфікація 11).

У той же згідно з банківською випусковою позивача за 27.01.2014 р. при здійсненні оплати 30000,00 гри. відповідач вказав призначення платежу: «Сплата за полістирол - згідно рахунку №2741 від 12.12.2013 р. , рахунку №2285 від 11.10.2013 p., тарах. №108 від 22.01.2014р.»

По рахунку № 2741 від 12.12.2013 р. у відповідача існувала заборгованість за отриманий товар по специфікації № 8 від 12.12.2013 р. у розмірі 1800,00 гри. (докази в матеріалах справи). Заборгованість по рахунку №108 (специфікація № 8) складала 219800,04 грн., а за рахунком № 2285 від 11.10.2013 р. заборгованості не існувало.

Таким чином, у відповідності із вказаним платником призначенням платежу від 27.01.2014 p., позивач зарахував 1800 грн. як погашення заборгованості по рахунку № 2741 від 12.12.2013 p., та 28200,00 грн. - як оплату по рахунку № 108 від 22.01.2014 р. специфікації № 11.

Також відповідач вказує, що суму 30000,00 грн., яку сплачено позивачу 21.03.2014 p., перераховано з призначенням платежу як за рахунком № 108 від 22.01.2014 р. у розмірі 14800,00 грн. та за рахунком № 119 від 24.01.2014 р. у розмірі 15200,00 грн..

Однак, відповідно до банківської виписки від 21.03.2014 p., відповідач в призначенні платежу не конкретизував, яку суму із 30000,00 грн. він перерахував за яким з цих рахунків, а просто зазначив: «Оплата за полістирол згідно рах. № 108 від 22.01.2014 р. та рах. №119 від 24.01.2014 р.».

Станом на 21.03.2014 р. заборгованість відповідача по рахунку №108 становила 46600,00 грн.. 30000,00 грн. відповідачем було сплачено 24.03.2014 p., з призначенням платежу - по рахунку № 108.

У зв'язку з цим позивачем правомірно самостійно здійснено зарахування отриманих 21.03.2014 р. в рахунок погашення заборгованості виходячи з черговості її виникнення: 16600,00 грн. за товар, зазначений в рахунку № 108, та 13400,00 грн. за товар, зазначений в рахунку №119.

Безпідставними є твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку сплати товару внаслідок відсутності товаросупроводжувальних документів.

Зокрема, у матеріалах справи наявні відповідні висновки санітарно-епідеміологічних експертиз та сертифікати якості, що підтверджують якість поставлених товарів на момент їх поставки, а сам факт оплати відповідачем прийнятого товару засвідчує відсутність заперечень зі сторони останнього щодо якості товару, тобто передання разом з товаром вищевказаних документів. Факт надсилання відповідачем листів-претензій № 297/5 від 23.01.2014 р. та № 299/5 27.01.2014 р. щодо відсутності товаросупроводжувальної документації на товар ним не доведено.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 386200,08 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 386200,08 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 11.3 Договору передбачено, що за не своєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 11064,17 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, прийнятим судом який вірний, інфляційна складова становить 11703,81 грн. (борг з урахуванням індексу інфляції - 397903,89 грн.), три проценти річних - 2553,27 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем надано належні докази понесення 10000,00 грн. витрат за послуги адвоката (договір про надання правової допомоги № б/н від 17.02.2014 р., акти прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), платіжні доручення).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витри покладаються на позивача. 1533,43 грн. судового збору зі зменшеного розміру позовних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» (04073, м. Київ, Московський проспект, 8, код 33056469) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Нафтахім» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код 36472721) 397903,89 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 11064,17 грн. пені, 2553,27 грн. процентів річних, 8230,43 грн. судового збору, 10000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Нафтахім» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код 36472721) з Державного бюджету України 1533,43 грн. судового збору.

Рішення підписано 15.05.2014 р.

Суддя С. А. Ковтун