Рішення № 3877810, 09.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.09 Справа№ 21/55

За позовом: ТзОВ “Фреш”, м.Львів

до відповідача: Приватного підпримства “Біо-Захід”, м.Львів

про стягнення 11291,24 грн.

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача: Шелемей В.В. - представник

від відповідача: н/з

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позов заявлено ТзОВ “Фреш”, м.Львів до Приватного підпримства “Біо-Захід”, м.Львів про стягнення 11291,24 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.05.2009 року.

Для всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору по суті розгляд справи відкладався ухвалою суду від 22.05.2009 року.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4182466 (в матеріалах справи).

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.

ТзОВ “Фреш” та ПП «Біо-Захід»21 травня 2008 року уклали договір поставки товарів №91.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Згідно п. 1.1. цього договору постачальник зобов’язався передавати у власність покупця згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов’язався проводити оплату за товар та приймати його на умовах, передбачених договором. Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця (п.1.2.).

Пунктом 6.1. договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем протягом семи календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктом 10.1. договору визначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом невизначеного строку, до його розірвання у випадках та порядку, передбачених чинним законодавством України.

Узяті на себе зобов’язання позивачем виконано, відповідачу товар поставлено згідно видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи на загальну суму 17476,75 грн.

Однак, порушуючи умови договору, відповідач лише частково оплатив за поставлений товар в сумі 5808,19 грн.

03.03.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію №52 з вимогою сплатити борг, яку останній частково задоволив та сплатив 600 грн., внаслідок чого перед позивачем заборгував 11068,56 грн., що підтверджується первинними документами.

Згідно п.9.2. договору за несвоєчасну оплати отриманого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості простроченого платежу, за кожен день прострочки. Відповідно до п.9.2. договору пеня становить 222,68 грн.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити повністю.

Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Біо-Захід», м.Львів, вул. Некрасова, 23/5 (р/р 260020103176 в ЗАТ «Прокредит банк»м.Київ, МФО 320984, ЄДРПОУ 31879777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш», м.Львів, вул.Промислова,53 (р/р 26001130000163 у ВАТ «ВІЕЙБІ Банк»м.Київ, МФО 380537, ЄДРПОУ 23956445) –11068,56 грн. основного боргу, 222,68 грн. пені, 112,91 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя