Постанова № 38777470, 14.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/489/28/2013

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кокорєв В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання неправомірними дій щодо нарахування пенсії державного службовця без врахування, при визначенні розміру пенсії, виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, і сум індексації, про зобов'язання провести перерахунок розміру пенсії державного службовця, включивши в розрахунок для нарахування пенсії суму матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, і суму індексації, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва в якому просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування пенсії державного службовця без врахування, при визначенні розміру пенсії, виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, і сум індексації; зобов'язати відповідача провести з 21 січня 2011 року перерахунок розміру пенсії державного службовця, включивши в розрахунок для нарахування пенсії суму матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, і суму індексації.

Постановою від 24 січня 2013 року Ленінський районний суд м. Миколаєва відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва та з 21 січня 2011 року отримує пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

З посиланням на листи Вищого адміністративного суду України від 25.12.2006 року та 14.08.2008 р. № 1406/100/13-08, суд першої інстанції встановив, що матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, і суми індексації не віднесені до складових заробітної плати, а тому не можуть бути враховані відповідачем для розрахунку розміру пенсії.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що згідно з відповіддю відповідача від 20 жовтня 2012 року № 21613/06 (а.с. 10-11) ОСОБА_1 з 21 січня 2011 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 87 %. Заробіток для обчислення пенсії визначений відповідно до довідок, наданих Миколаївською митницею від 20 січня 2011 року № 03-17/439 та № 03-17/440. При цьому до заробітку для обчислення пенсії не включені матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, і суми індексації.

У березні 2011 року Миколаївською митницею видана уточнююча довідка (а.с. 12) до довідки від 20 січня 2011 року № 03-17/439, в якій окрім іншого зазначені розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, із позначкою про те, що на всі суми нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

19 жовтня 2012 року позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила повідомити чи були включені суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, і суми індексації до заробітку з якого обчислена пенсія, та чи потрібно надавати додаткову довідку щодо зазначених виплат (а.с. 9).

20 жовтня 2012 року відповідач повідомив позивача про те, що до складу заробітку для обчислення пенсії не включались суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, і суми індексації, оскільки ці виплати не є складовими заробітної плати (а.с. 10-11).

При цьому постановою Правління Пенсійного Фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі 3 2а-4753/09/2670» внесені зміни до п.п. 1.2 п. 1 постанови Правління Пенсійного Фонду України № 19-11 від 30.10.2008 р. «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», та окрім іншого, затверджено нову форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з додатковою колонкою «Інші виплати».

Після отримання відповіді позивач отримала довідку Миколаївської митниці від 13 листопада 2012 року № 03-20/6550, в якій зазначені «Інші виплати», а саме матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань і суми індексації (а.с. 13). Також в довідці зазначено, що на всі виплати, включені у довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Після отримання довідки Миколаївської митниці від 13 листопада 2012 року № 03-20/6550 позивач 21 листопада 2012 року звернулась до суду з відповідним позовом (а.с. 2-8).

За змістом ч. 2, 5 ст. 37 статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань і суми індексації входили, до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача є помилковим, а позовна заява підлягає задоволенню.

Така правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.

Таким чином, порушені права позивача мають бути відновлені шляхом зобов'язання відповідача провести, з 21 січня 2011 року, перерахунок розміру пенсії державного службовця, включивши до заробітку для обчислення розміру пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і суми індексації, відповідно до довідки Миколаївської митниці від 13 листопада 2012 року № 03-20/6550.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодуванню підлягають судові витрати, понесені позивачем у загальному розмірі 163,40 грн., а саме сплачений судовий збір при зверненні до суду першої інстанції в розмірі 109,40 грн. (а.с. 1), сплачений судовий збір при поданні апеляційної скарги в розмірі 54,00 грн. (а.с. 46).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, 244-2, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії державного службовця з 21 січня 2011 року без врахування, при визначенні розміру пенсії, виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, виплат матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і сум індексації.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (код ЄДРПОУ 20916741, пр. Жовтневий, 55-е, м. Миколаїв, 54018) провести, з 21 січня 2011 року, перерахунок розміру пенсії державного службовця - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1), включивши до заробітку для обчислення розміру пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і суми індексації, відповідно до довідки Миколаївської митниці від 13 листопада 2012 року № 03-20/6550.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1), у відшкодування судових витрат, 163,40 грн. (сто шістдесят три гривні 43 коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко