Ухвала суду № 38777209, 21.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 359/2147/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавський В.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2014 року по справі за його позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міського суду Київської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною; зобов'язання здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період починаючи з 1996 року по 2013 рік включно, що дорівнює 85 розмірам мінімальних заробітних плат; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2014 року позов залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач повинен був знати про права на отримання одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат та одноразової щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат ще з 26.01.1995 року, тобто з моменту виникнення такого права. До адміністративного суду він звернувся лише 18 березня 2014 року, тобто після закінчення шестимісячного строку пред'явлення позову в частині зобов'язання провести перерахунок та виплату вказаних вище виплат за період по 2012 рік включно.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо пропуску строку звернення з даним позовом до суду в частині отримання одноразової щомісячної допомоги на оздоровлення за 2013 рік, оскільки дана виплата відповідачем ще не була виплачена, а тому фактично порушення його прав за вказаний період ще не відбулося.

Також є безпідставними посилання позивача на Віденську конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963 року, ратифікованою Законом України від 12 липня 1996 року № 334/96-ВР, оскільки вона передбачає відповідальність та відшкодування за заподіяний ядерний інцидент з боку оператора - особи, призначеної або визнаної відповідальною державою в якості оператора ядерної установки. З огляду на те, що відповідачі жодним чином не відповідають критеріям оператора ядерної установки, встановленим Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, застосування строку позовної давності, встановленого Конвенцією, при вирішення питання про дотримання строку звернення є необґрунтованим.

Посилання позивача на ч.1 ст. 76 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» відносно права на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров ю особи без обмеження строку давності, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки в даному випадку спір виник з приводу розміру одноразової щорічної допомоги на оздоровлення та не виплати одноразової компенсації, а не щодо права на їх отримання.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 107 КАС України передбачено, що суд після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано її у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Положеннями КАС України передбачені наслідки пропущення строків звернення до суду.

Зокрема, ч. 1 ст. 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги … .

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суд першої інстанції скасуванню в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду спору у вказаній частині.

Керуючись, ст.ст. 155, 160, 189, 199, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2014 року в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо зобов'язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи у вказаній частині.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.