Постанова № 38777102, 19.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 р. Справа №805/5345/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:10 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді

головуючого судді Мальцевої Н.Г.

за участі секретаря судового засідання Ростова Я.С.

представник позивача не з'явився

представник відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, м.Макіївка

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який мешкає в м.Макіївка,

про стягнення коштів

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Макіївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 2619,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який є платником податків і зборів повинен сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Відповідач порушив вимоги діючого законодавства, внаслідок чого станом на теперішній час має податковий борг по сплаті єдиного податку в розмірі 2619,32 грн.

19.05.2014 року на електронну адресу суду надійшло клопотання, згідно з яким, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути за відсутності представника.

Частиною четвертою статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його місцезнаходженням, а саме: АДРЕСА_1 та була повернута на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи виходячи з того, що частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) передбачено, що у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких обставин, відповідач в розумінні ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибув в судове засідання без поважних причин, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 738185 ОСОБА_1 03.05.2012 року зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець за № 2 273 000 0000 041509 за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1 (а.с.8).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №559766, сформованого 20.01.2014 року Реєстраційною службою Макіївського міського управління юстиції Донецької області, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в процесі припинення підприємницької діяльності не перебуває (а.с.6-7).

Відповідно до довідки №1305911400202 форми №4-ОПП про взяття на облік платника податків від 14.02.2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 04.05.2012 року узятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків за №66, на дату видачі цієї довідки перебуває на обліку в Макіївській об'єднаній ДПІ (Центрально-Міське відділення (код ДПІ - 591)) (а.с.9).

З заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування, прийнятої Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області, згідно з штемпелем позивача 11.05.2012 року вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку звітності з 01.06.2012 року (а.с.10).

30.05.2012 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) було видано свідоцтво платника єдиного податку Серії НОМЕР_2, що підтверджується корінцем свідоцтва Серії НОМЕР_2 (а.с.11).

З облікової картки платника податків вбачається, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб (платіж 18050400, вид бюджету 50 (місцевий бюджет)) в розмірі 2619,32 грн. (а.с.12-16).

Відповідно до структури податкового боргу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) має заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб, який станом на 14.04.2014 року складає 2619,32 грн., що виник: 20.08.2012 року - збільшено недоїмку на суму 192,28 грн.; 20.09.2012 року - збільшено недоїмку на суму 193,14 грн.; 20.10.2012 року - збільшено недоїмку на суму 193,14 грн.; 20.11.2012 року - збільшено недоїмку на суму 193,14 грн.; 20.12.2012 року - збільшено недоїмку на суму 193,14 грн.; 20.01.2013 року - збільшено недоїмку на суму 206,46 грн.; 20.02.2013 року - збільшено недоїмку на суму 206,46 грн.; 20.03.2013 року - збільшено недоїмку на суму 206,46 грн.; 20.04.2013 року - збільшено недоїмку на суму 206,46 грн.; 20.05.2013 року - збільшено недоїмку на суму 206,46 грн.; 20.06.2013 року - збільшено недоїмку на суму 206,46 грн.; 20.07.2013 року - збільшено недоїмку на суму 206,46 грн.; 20.08.2013 року - збільшено недоїмку на суму 206,46 грн.; пеня 2,80 грн. (а.с.5).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли в цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватись Конституції України та законів України.

Пунктом 15.1. ст.15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Одним з обов'язків платника податків та зборів за пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, вставлених цим Кодексом.

Підпунктом 19-1.1.1. п.19-1.1. ст.19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до п.3 ст.45 Бюджетного кодексу України органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

За приписом пункту 291.3. ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4. ст.291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп; 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень; 4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень; 5) п'ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена; обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень; 6) шоста група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з травня 2012 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування зі ставкою єдиного податку 18% розміру мінімальної заробітної плати 2-ої групи (а.с.10,11).

Згідно з пунктом 295.1. ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Пунктом 295.2. ст.295 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до пункту 295.4. ст.295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Підпунктом 14.1.137. пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Нормою п.41.1. ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи серед інших мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судом встановлено, що податковий борг по сплаті єдиного податку утворився внаслідок несплати відповідачем авансових внесків з єдиного податку за заявою відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.10).

Приписом пп.129.1.1. п.129.1. ст.129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з пп.129.1.3. п.129.1. ст.129 Податкового кодексу України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно з структурою податкового боргу, наданою Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області, позивачем фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховано пеню в розмірі 2,80 грн. (а.с.5).

Приписом пункту 38.1. ст.38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Оскільки відповідачем у встановлений податковим законодавством України строк податковий борг по сплаті єдиного податку не був сплачений, тому у розумінні Податкового кодексу України відповідачем податковий обов'язок не виконаний.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як вбачається з п.п. 14.1.156. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з корінцем податкової вимоги форми "Ф" №11259-17 від 12.08.2013 року, позивачем виставлена відповідачу податкова вимога форми "Ф" №11259-17 від 12.08.2013 року про сплату суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями, яка станом на 12.08.2013 року становить 2412,68 грн., та особисто отримана останнім 15.08.2013 року, про що свідчить підпис відповідача (а.с.17).

Згідно з п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки сума податкового боргу відповідача змінювалась, але податковий борг сплачений не був, вимога не втратила юридичної сили.

За приписом п.89.3. ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

28.02.2014 року Макіївською ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області було прийнято рішення №37/05-91-17-14-9 про опис майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1) у податкову заставу, яке отримано відповідачем особисто 28.02.2014 року, про що свідчить підпис останнього (а.с.18).

Відповідно до п.87.2. ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Судом встановлено, що з метою виявлення майна, що належить на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для погашення податкового боргу платника податків з урахуванням обмежень, Макіївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області були направлені запити до відповідних державних органів.

Згідно з відповіддю Управління держземагенства у м.Макіївці Донецької області Головного управління держземагенства у Донецькій області від 23.01.2014 року вих.01-533 на запит позивача №35/10/05-91-17 від 15.01.2014 року відповідач як землекористувач не значиться (а.с.19, 20).

На запит Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області №109/10/05-91-17 від 14.01.2014 року, Центром надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів м.Макіївки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області було надано інформацію №9/7-1736 від 21.01.2014 року, згідно з якою, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 автотранспорт в числі зареєстрованих не значиться (а.с.21,22).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 25.10.2013 року Реєстраційною службою Макіївського міського управління юстиції Донецької області вбачається, що відомості щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) відсутні (а.с.23).

Пунктом 20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з довідкою №7231/10/05-18 від 14.04.2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відкритих рахунків в установах банків не має (а.с.4).

Відповідно до п.87.11. ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Оскільки заходи, вжиті контролюючим органом доходів і зборів, не призвели до погашення податкового боргу, борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку в розмірі 2619,32 грн. існує та не сплачений відповідачем на момент розгляду справи, позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області підлягає задоволенню, податковий борг з єдиного податку в розмірі 2619,32 грн. - стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8 - 11, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) податковий борг з єдиного податку в розмірі 2619 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн. 32 (тридцять дві) коп. на користь місцевого бюджету м.Макіївки на р/р 31519970700068, Макіївське УГК Центрально-Міського району, код платежу 18050400, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЗКПО 37990227, МФО 834016.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мальцева Н.Г.