номер провадження справи 13/25/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2014 Справа № 908/1042/14
За позовом: Комунального підприємства "Запорізьке міське інвестиційне агентство", м. Запоріжжя
до: Приватного підприємства "Рекламні технології", м. Запоріжжя
про стягнення 5 011 грн. 79 коп.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники сторін:
Від позивача: Арістархов С.О., довіреність № 04/014 від 08.01.2014р.
Від відповідача: Болдирев В.І., наказ № 16/К від 06.04.2007р.
Розглядається позовна заява Комунального підприємства "Запорізьке міське інвестиційне агентство" про стягнення з Приватного підприємства "Рекламні технології" заборгованості у розмірі 5 011,79 грн. за договором № 110113/87 на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності від 11.01.2013р.
31.03.2014р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.04.2014р.
Ухвалою суду від 17.04.2014р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено до 15.05.2014 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
15.05.2014р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2014р. підтримав позовні вимоги на підставах, зазначених у позовній заяві № 252/014-1 від 12.03.2014р. та надав заяву № 464/014 від 15.05.2014р., в якій просить суд прийняти рішення про часткове припинення провадження у справі № 908/1042/14 на суму 1 011,79 грн., у зв'язку з частковою сплатою основного боргу. Також, просить суд стягнути з відповідача 4 000,00 грн. основного боргу за договором № 110113/87 на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності від 11.01.2013р.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог з урахуванням заяви позивача про часткове припинення провадження № 464/014 від 15.05.2014р. не заперечив. Також повідомив суд, що дійсно відповідач частково сплатив заборгованість за договором № 110113/87 на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності від 11.01.2013р. в сумі 1 011,79 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 13.05.2014р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
11.01.2013 року між Комунальним підприємством "Запорізьке міське інвестиційне агентство" (Сторона-1) та Приватним підприємством "Рекламні технології" (Сторона-2) було укладено договір № 110113/87 на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності (надалі - Договір), у відповідності до умов якого (п.1.1. Договору), Сторона-2 приймає у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності м. Запоріжжя, для розміщення рекламних засобів (спеціальних конструкцій зовнішньої реклами) за адресами відповідно до дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Перелік дозволі, адрес місць розміщення рекламних засобів, із зазначенням розміру (формату) площин, їх кількості та термінів дії дозволу(-ів) вказуються у відповідних додатках до даного Договору, які підписуються Сторонами, і з моменту підписання є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна сума розміру щомісячної плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів, які перебувають в комунальній власності за цим Договором, визначається як сума по всіх відповідних діючих Додатках до даного Договору, які є невід'ємними його частинами. Основою для розрахунку щомісячної плати за цим Договором є базовий розмір щомісячної плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів, які перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя, який затверджується рішенням Запорізької міської ради.
Згідно із п. 2.2 Договору, Сторона-2 щомісяця, до кінця поточного місяця, перераховує на розрахунковий рахунок Сторони-1 плату у розмірі визначеному в діючих додатках до цього Договору.
Факт виконання робіт за цим Договором підтверджується двостороннім актом виконаних робіт, який підписується Сторонами щомісяця. Акт для підписання направляється Стороною-1 Стороні-2 в 2-денний термін з моменту закінчення звітного періоду. Сторона-2 зобов'язана в 3-денний термін з моменту отримання Акту підписати його, або в той же термін надати Стороні-1 мотивовану письмову відмову від підписання Акту. У випадку відсутності у визначений термін підписаного Стороною-2 Акту або мотивованої відмови, Акт виконаних робіт вважається погодженим та підписаним Сторонами (п. 2.3 Договору).
Відповідно до п. 4.2.4 Договору, Сторона-2 зобов'язана своєчасно та у повному обсязі, відповідно до умов розділу ІІ даного Договору, здійснювати плату,
Як підтверджується матеріалами справи, з боку позивача зобов'язання за Договором були виконані належним чином.
Відповідно до Акту № ОУ-0002739 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.10.2013р., відповідачу були надані обумовлені Договором послуги за жовтень 2013 року на загальну суму 5 011,79 грн.
На оплату наданих послуг позивачем відповідачу було виставлено відповідний рахунок.
Проте, з боку відповідача, договірні зобов'язання належним чином виконані не були.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у останнього, станом на дату подання даного позову до суду (31.03.2014р.), існував основний борг за Договором в сумі 5 011,79 грн.
Згідно наданої позивачем банківської виписки від 13.05.2014р. відповідач здійснив оплату суми основного боргу в розмірі 1 011,79 грн.
Оцінивши представлені докази, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову та частковому припиненню провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів. (Аналогічні норми містяться в статтях 173 - 175 Господарського кодексу України).
Позовні вимоги ґрунтуються на Договорі, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послуги і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний оплатити послуги і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.
Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що протягом жовтня 2013 року позивачем було надано відповідачу послуги за Договором на загальну суму 5 011,79 грн.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих протягом жовтня 2013 року послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином своєчасно не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за Договором у спірний період в сумі 5 011,79 грн.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманих послуг, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 5 011,79 грн. основного боргу.
Разом з тим, після порушення провадження у даній справі відповідач сплатив частину суми основної заборгованості, а саме відповідно до банківської виписки від 13.05.2014р. відповідач перерахував позивачу суму у розмірі 1 011,79 грн.
Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження по справі, в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 011,79 слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Враховуючи встановлений факт невиконання Приватного підприємства "Рекламні технології" грошових зобов'язань за договором № 110113/87 на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4 000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до суду.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Провадження у справі за вимогою про стягнення суми 1 011,79 грн. основного боргу припинити.
Стягнути з Приватного підприємства "Рекламні технології" (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 86-А, код ЄДРПОУ 32269161) на користь Комунального підприємства "Запорізьке міське інвестиційне агентство" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 25217812) 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу та суму 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 20.05.2014р.
Судове рішення № 38776583, Господарський суд Запорізької області було прийнято 15.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/1042/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: