Рішення № 3877630, 09.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.09 р. Справа № 40/112

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Рожковій А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес Інвест К”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „СОДІС”, м. Донецьк

про стягнення 6 785 грн. 54 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Пропастін В.М. – начальник юридичного відділу

від відповідача не з’явився

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, відповідно до ухвали керівництва суду, строк вирішення спору було продовжено на підставі частини 3 статті 69 ГПК України додатково на один місяць.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрес Інвест К” звернулось до господарського суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „СОДІС” про стягнення боргу з орендної плати в сумі 4 937 грн., трьох процентів річних в сумі 204 грн. 51 коп. та збитків від інфляції в сумі 1 644 грн. 03 коп. за договором оренди №04/ІІ від. 05.09.06р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Учасники судового процесу є суб’єкти господарювання, тому до спірних правовідносин слід застосувати приписи статті 55 ГК України.

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи надані статтею 22 ГПК України права, уточнив позовні вимоги та намагається стягнути борг з орендної плати в сумі 4 937 грн., інфляційні в сумі 1 535 грн. 42 коп. та три проценти річних в сумі 193 грн. 56 коп.

Позов мотивовано тим, що 05.09.06р. між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю „Прогрес Інвест К”, далі Орендодавець, та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю „Содіс”, далі Орендар, був укладений договір оренди нерухомого майна № 04/ІІ, згідно пункту 1.1 якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 122,6 кв. м, розташоване за адресою: 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 96.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 18.02.07р., що відповідає п. 3.1. договору оренди. Майно було передано у строкове платне користування за цільовим призначенням.

Пунктом 4.1 договору сторонами встановлено строк його дії – 364 календарних днів з моменту підписання договору.

За умовами додатку №2 до договору оренди встановлено, що орендна плата становить 40 грн. (у тому числі ПДВ 6 грн. 67 коп.) за 1 кв. м на місяць. Загальний розмір орендної плати за об’єкт оренди складає 4 904 грн. (у тому числі ПДВ) на місяць.

Сторонами у пункті 5.2 договору встановлений порядок внесення орендної плати, зокрема що орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Орендодавця авансом за поточний місяць не пізніше 10 числа даного поточного місяця.

Первинні документи, надані представником позивача підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій.

Докази у справі свідчать про те, що свої зобов’язання за договором Орендар не виконав, і на час використання спірного нежитлового приміщення за ним за період з 14.11.07р. по 31.03.09р. утворився борг з орендної плати в сумі 4 937 грн., який позивач намагається стягнути з відповідача.

Відповідач не виконав свої зобов’язання щодо своєчасного внесення орендних платежів, тому позивач відповідно до вимог ст. 625 ЦК України намагається стягнути з нього, з урахуванням уточнених позовних вимог, додатково три процента річних в сумі 193 грн. 56 коп. за період прострочення з 14.11.07р. по 31.03.09р. та інфляційні в сумі 1 535 грн. 42 коп. за період з 11.12.07р. по 28.02.09р.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638 ЦК України.

Так, укладений договір є підставою для виникнення у учасників судового процесу господарських зобов’язань, передбачених статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як це зазначено у статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Належність і допустимість доказів, знайшло своє відображення у статті 34 ГПК України. Господарський суд приймає ті докази, які мають значення для справи., а саме доведеність позивачем невиконання відповідачем зобов’язань за договорами оренди.

Безпосередньо у судовому засіданні представник відповідача надав суду докази погашення суми боргу відповідачем з орендної плати в розмірі 4 937 грн., однак після звернення кредитора з позовом. За таких обставин провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 4 937 грн. слід припинити згідно пункту 1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Обов’язки щодо своєчасного внесення орендних платежів та додаткових послуг за користування майном відповідачем не виконані.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 193 грн. 56 коп. за період прострочення з 11.12.07р. по 31.03.09р. та інфляційних в сумі 1 535 грн. 42 коп. за період з 11.12.07р. по 28.02.09р., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 10 грн. 95 коп. та інфляційних в сумі 108 грн. 61 коп. слід відмовити.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У зв’язку з тим, що за згодою позивача, присутнього у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно вимог частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762, 774 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, ст. 283 ГК України, ст. ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36,ч.3 ст.43, 44, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 4 937 грн. припинити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Содіс”, 83023, м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, буд. 81-Б, ід. код 30628157, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес Інвест К”, 83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 96, ід. код 34225016, три проценти річних в сумі 193 грн. 56 коп., інфляційні в сумі 1 535 грн. 42 коп., витрати по державному миту в сумі 100 грн. 21 коп. та забезпеченню судового процесу в розмірі 115 грн. 94 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 10 грн. 95 коп. відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 108 грн. 61 коп. відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя