Ухвала суду № 38774905, 29.04.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/550/14

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Сапальова Т.В.

судді: Граб Л.С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області до відокремленого підрозділу Шахта "Вергелівська" Державного підприємства "Луганськвугілля", ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії , -

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2014 року позивач - управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до відокремленого підрозділу шахта "Вергелівська" державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення з ВП шахта "Вергелівська" ДП "Луганськвугілля" та ОСОБА_2 на користь відповідача 20 974,65 грн надмірно виплачених сум пенсії в солідарному порядку.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2014 року провадження у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області до ВП шахта "Вергелівська" державного підприємства "Луганськвугілля", ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії закрито.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом порушено норми процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно зі ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, внаслідок чого публічно-правовий спір в даному випадку відсутній.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У пункті 1 частини першої статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин, що виникають між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства та юридичними чи фізичними особами.

Юрисдикція адміністративних судів визначається за: суб'єктом правовідносин (обов'язковим їх учасником є суб'єкт владних повноважень); змістом правовідносин (це відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням владних управлінських функцій, а також у зв'язку з формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, установлених законом.

За змістом частини четвертої статті 50 КАС суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, установлених законом.

Правовий статус органів Пенсійного фону України визначається Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N384/2011, та Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 N 8-2.

Пунктом 1 Положення визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 2.1 Положення управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах відповідно до покладених на нього завдань здійснює облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збирає та веде облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до вказаних положень позивач являється суб'єктом владних повноважень і здійснює владні управлінські функції в сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст.103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до п.3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженого постановою ПФУ від 21.03.2014 року №6-4, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що цей спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

При цьому слід зауважити, що підставою для звернення до суду з позовом про стягнення сум надміру виплаченої пенсії, слугувало не відшкодування завданої шкоди в розумінні положень ЦПК України, а оцінка правомірності дій пенсіонера щодо подання недостовірних даних.

Тому, виходячи із статусу учасників даних правовідносин, змістом спірних правовідносин, які виникають у зв'язку із здійсненням позивачем владних управлінських функцій, вказаний спір підлягає розгляду за правилами КАС України.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне вказати на те, що позивач просить стягнути надміру виплачену пенсію з відповідачів солідарно. Однак, зі змісту ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що суми пенсії, що виплачені пенсіонеру надміру, стягуються з самого пенсіонера, тому заявлені управлінням Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області позовні вимоги вимагають уточнення.

Посилання суду першої інстанції на висновок Верховного Суду України викладений у Постанові від 18.06.2013 року по справі №21-204а13 в даному випадку є недоречним, оскільки правовідносини, які були предметом розгляду в указаній справі і ті, що є предметом спору в даній справі, не є подібними. Відповідачем у справі № 21-204а13 є юридична особа - військовий комісаріат, на яку згідно із законодавством покладено обов'язок надавати довідки про розмір грошового утримання для проведення перерахунку пенсії в порядку, передбаченому законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно зі ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області до відокремленого підрозділу Шахта "Вергелівська" Державного підприємства "Луганськвугілля", ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії, - скасувати.

Справу направити до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Граб Л.С.

Драчук Т. О.