КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2014 року № 810/3014/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в м. Києві позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Управління Державної казначейської служби у м. Ірпінь Київської області, третя особа: відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" з позовом до Управління Державної казначейської служби у м. Ірпінь Київської області, третя особа: відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір". Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (73,08 грн), а за подання позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4872,00 грн), що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн).
Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Із позовної заяви убачається, що позивач заявив позовні вимоги, що мають як майновий, так і немайновий характер. Так, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання платіжного доручення (вимога немайнового характеру) та зобов'язати відповідача перерахувати борг у розмірі 121132,86 грн, що є вимогою майнового характеру.
Позивачем сплачено судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в сумі 73,08 грн, а за позовні вимоги майнового характеру не сплачено, що суперечить наведеним приписам ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення №1780/7 від 07.05.2014, з якого вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 73,08 грн. Разом з тим, у цьому платіжному дорученні відсутні докази зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.
Суд зауважує, що статтею 9 Закону України "Про судовий збір" від 22.12.2011 №4282-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, ознакою дотримання вимог щодо сплати судового збору є зарахування сплачених коштів до Державного бюджету України, а обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви покладається на заявника.
При цьому, згідно з статтею 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2011 №2346-ІІІ платіжне доручення є розрахунковим документом для ініціювання переказу коштів, а пунктом 22.4 цієї ж стаття Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Суд зазначає, що цим же Законом передбачено процедуру відкликання розрахункових документів (ст.23), неможливість їх своєчасного виконання банком (ст.22) з тих чи інших підстав та можливість часткового виконання розрахункового документа (відсутність або недостатність коштів на рахунку, дотримання черговості надходження та виконання розрахункових документів, тощо.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що всупереч вимог ч.3 ст.106 КАС України надане позивачем платіжне доручення не містить доказів зарахування вказаної у ньому суми до державного бюджету, отже не є належним доказом факту сплати позивачем судового збору. На думку суду, додатковим підтвердженням цього факту може бути довідка відповідної установи державної казначейської служби щодо зарахування вказаних у платіжному дорученні коштів до державного бюджету чи засвідчена печаткою та підписом уповноваженої особи відмітка банківської установи про здійснене нею виконання розрахункового документа та перерахування цих коштів до державного бюджету, тощо.
Згідно з приписами ч.5 ст.106 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. Відповідно до ч.7 ст.56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Подана позовна заява підписана представником позивача - ОСОБА_1 При цьому до позовної заяви всупереч вимог ч.5 ст.106 КАС України не додано належним чином засвідченого документа, що підтверджує повноваження голови правління банку як особи, яка підписала довіреність на представництво ОСОБА_1 інтересів ПАТ "Універсал Банк" (витяг з ЄДР, свідоцтво про державну реєстрацію, рішення зборів, наказ про призначення, контракт, статут тощо).
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду документу про сплату судового збору виходячи із заявлених позовних вимог у розмірах, визначених статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", на рахунок Київського окружного адміністративного суду із зазначенням належних реквізитів: банк отримувача - ГУ ДКУ у Київській області, код банку отримувача - 821018, рахунок отримувача - 31213206784001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір, Київський окружний адміністративний суд, код 35919304, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (Закон України "Про судовий збір"), ПІБ позивача) з доказами зарахування до Державного бюджету та документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала довіреність на представництво ОСОБА_1 інтереси ПАТ "Універсал Банк" (витяг з ЄДР, свідоцтво про державну реєстрацію, рішення зборів, наказ про призначення, контракт, статут тощо).
Інформацію щодо сплати судового збору та необхідних реквізитів можна дізнатися на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за Інтернет адресою http://court.gov.ua/sud1070/tax/, а також з інформаційних стендів Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Управління Державної казначейської служби у м. Ірпінь Київської області, третя особа: відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Установити строк для усунення недоліків позовної заяви до 06 червня 2014 року.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Журавель В.О.
Судове рішення № 38774370, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 20.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/3014/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: