Рішення № 38774226, 14.05.2014, Господарський суд Запорізької області

Дата ухвалення
14.05.2014
Номер справи
908/931/14
Номер документу
38774226
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

номер провадження справи 3/24/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2014 Справа № 908/931/14

За позовом: Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (70605, Запорізька область, Пологівській район, м. Пологи, вул. Крупської, 162, кв. 11, ідентифікаційний код 34216986)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ІМПЕРІЯ" (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, ідентифікаційний код 37056897)

про стягнення заборгованості в сумі 295 113, 40 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Тищенко Н.А., довіреність № 21/14 від 08.01.2014р.

від відповідача: не з'явився

ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "АГРО ІМПЕРІЯ" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки пестицидів від 20.05.2013р. № ЗП-П-79 в сумі 295 113, 40 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 21.03.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 15, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 612, 625, 629, ч. 3ст. 692, ч. 5 ст. 694 ЦК України, ст. 173, 193, 199, 230 ГК України та ст. 1, 12, 15, 22 ГПК України.

Ухвалою від 24.03.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/931/14, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 16.04.2014р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 16.04.2014р. розгляд справи відкладався на 14.05.2014р. о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 14.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 19.05.2014р.

В судовому засіданні 16.04.2014р. представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 14.05.2014р. за ініціативою суду здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" в судовому засіданні 14.05.2014р. підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві (а.с.1-4), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки пестицидів від 20.05.2013р. № ЗП-П-79 в сумі 295 113, 40 грн., а саме: 185 348, 40 грн. основного боргу, 45 380, 56 грн. індексації ціни товару, 55 604, 52 грн. штрафу та 8 779, 92 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання договору поставки пестицидів ТОВ "БІЗОН-ТЕХ 2006" поставило ТОВ "АГРО ІМПЕРІЯ" товар на загальну суму 185 348, 40грн.

Проте ТОВ "АГРО ІМПЕРІЯ" жодної оплати не здійснило.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 185 348, 40 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань відповідачу нараховано 55 604, 52 грн. штрафу та 8 779, 92 грн. пені. Крім того відповідачу нараховано 45 380, 56 грн. індексації ціни товару.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АД № 154681, станом на 22.04.2013р. ТОВ"АГРО ІМПЕРІЯ" знаходиться за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14.

Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 908/931/14 для відповідача.

В п.п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 24.03.2014р. про порушення провадження у справі, яка направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду з відміткою пошти "За закінченням терміну зберігання". Копія ухвали суду від 16.04.2013р. про відкладення розгляду справи на 14.05.2014р. до суду не поверталась.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем до матеріалів справи надана копія договору поставки пестицидів № ЗП-П-79 від 20.05.2013р. між ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" (значиться як Постачальник) та ТОВ "АГРО ІМПЕРІЯ" (значиться як Покупець).

В пункті 1.1 Договору зазначено, що у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором і Специфікаціями до нього, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (надалі "пестициди" або "товар"), а Покупець зобов'язується приймати цей товар і оплачувати його.

В інших пунктах договору міститься наступна інформація:

найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказується в Специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами (п.2.1).

Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору, і не скасовує та не змінює дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній (п.2.2).

Поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад Постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у Специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку товару Покупцем із складу в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок (п.4.1).

Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строки та в розмірах, що визначені в Специфікаціях, а також зобов'язується сплатити суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим Договором. Якщо в Специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від Постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між Сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація і він попередньо не був оплачений Покупцем (п. 5.1).

Оплата Товару здійснюється Покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою для платежу є даний Договір (п.5.2).

Ціна товару, що вказана в Специфікаціях, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в день складання Специфікацій, то всі платежі Покупця Постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті Покупцем Постачальнику; СП- сума платежу за Товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчій попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання Специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в Специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у Специфікаціях, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання Специфікації. Якщо на якусь дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то Сторони беруть офіційний курс гривні до долару США встановлений НБУ в найближчій до такої дати попередній день (п. 5.6).

Для показника К2 Сторони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці http/www.udinform.com в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який Сторони одержують із веб-сторінки http/www.udinform.com в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причини непрацездатності веб-сторінки http/www.udinform.com, то він дорівнює офіційному курсу гривні долару США встановленому Національним банком України, у найближчий попередній до дати платежу день (п.п. 5.6.1).

У день здійснення платежу Покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку Постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує Постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП. (п.п. 5.6.2).

Покупець зобов'язується оплатити товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з Договором та Специфікаціями (п.п.7.1.1).

Позивачем додано до позову копії Специфікацій (а.с.14-18) на загальну суму 272 916, 85 грн., копії видаткових накладних на загальну суму 185 348, 40 грн. (а.с.19-23) та копії довіреностей на отримання цінностей (а.с.24-27).

Як стверджує в позовній заяві позивач, недопоставка товару на загальну суму 87 568, 45 грн. за специфікацією № 1 від 20.05.2013р. не відбулась через те, що відповідач не вибрав із складу позивача зазначений товар, в подальшому не вимагав поставки товару на цю суму.

До справи наданий акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013р. по 09.07.2013р. про те, що заборгованість відповідача перед позивачем склала 160 850, 64 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вказано в п. 4.1 Договору, поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад Постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у Специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку товару Покупцем із складу в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок.

За змістом п. 5.1 Договору, Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строки та в розмірах, що визначені в Специфікаціях.

У всіх специфікаціях строк оплати товару вказаний не пізніше 01 листопада 2013 року.

Доказів оплати товару на суму 185 348, 40 грн. відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача 185 348, 40 грн. основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 45 380, 56 грн. індексації ціни товару, 55 604, 52 грн. штрафу та 8 779, 92 грн. пені.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В підпункті 8.1.3 договору поставки пестицидів № ЗП-П-79 від 20.05.2013р. вказано, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцяти) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.

Господарським судом встановлено, що сума нарахованої відповідачу пені в розмірі 8 779, 92 грн. (розрахунок на а.с. 6) не суперечить п.п. 8.1.3 договору № ЗП-П-79 від 20.05.2013р. та діючому законодавству.

Згідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як зазначено в п. 4 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі N 06/5026/1052/2011).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 N 42/252, від 09.04.2012 N 20/246-08.

З огляду на вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 55 604, 52 грн. штрафу підлягають задоволенню повністю. Розрахунок (а.с.7) в цій частині перевірений судом і визнаний правильним.

Стосовно нарахування індексації ціни товару у розмірі 45 380, 56 грн. суд зазначає наступне.

Як зазначено в ч.1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

В даному випадку сторони в пункті 2.1 Договору передбачили, що найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказується в Специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.

Так в Специфікації № 1 від 20.05.2013р. зазначено, що ціна всього Товару за цією Специфікацією в гривнях на дату її складання становить 206 746, 45 грн.;

в Специфікації № 2 від 28.05.2013р. зазначено, що ціна всього Товару за цією Специфікацією в гривнях на дату її складання становить 18 538, 80 грн.;

в Специфікації № 3 від 10.06.2013р. зазначено, що ціна всього Товару за цією Специфікацією в гривнях на дату її складання становить 3 885, 60 грн.;

в Специфікації № 4 від 21.06.2013р. зазначено, що ціна всього Товару за цією Специфікацією в гривнях на дату її складання становить 19 248, 24 грн.;

в Специфікації № 5 від 12.07.2013р. зазначено, що ціна всього Товару за цією Специфікацією в гривнях на дату її складання становить 24 497, 76 грн.

Позивач в обґрунтування підстави для нарахування індексації ціни товару зазначив, що за умовами договору повна ціна товару складається з ціни товару, що визначена в специфікаціях, і суми індексації ціни товару, що нараховується в порядку, передбаченому п. 5.6 Договору, включаючи його підпункти 5.6.1 -5.6.6.

Зміст п. 5.6 Договору свідчить про те, що він стосується порядку оплати товару - індексації платежів за договором поставки пестицидів № ЗП-П-79 від 20.05.2013р. у зв'язку із зростанням курсу долару до гривні з моменту складання Специфікації до моменту складання позовної заяви. Господарський суд вважає, що встановлення такого порядку розрахунків не є зміною ціни договору після його укладення у розумінні цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Відповідно до визначення наданого у наказі Державного комітету статистики України від 24.10.2011р. № 268 "Про затвердження Методики розрахунку індексів цін у сільському господарстві та індексів фізичного обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції" - індекс цін це відносний показник, що характеризує зміну середніх цін реалізації сільськогосподарської продукції у часі (індекс динаміки).

Індекс цін є показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів тощо.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем в обґрунтування правової позиції щодо нарахування суми індексації ціни товару не надано суду жодного доказу, який би свідчив про зміну ціни товару, визначену в Специфікаціях (а.с.14-18) та зміну (зростання) показників, що зумовлювали ціну товару, вказану в них (собівартість відповідної сільгосппродукції, зростання цін на ринку, затрати тощо, як того вимагає ч. 3 ст. 691 ЦК України.

Як вже зазначалось, вказівка в договорі поставки пестицидів № ЗП-П-79 від 20.05.2013р. на індексацію ціни товару з прив'язкою до курсу долара до гривні, не може вважатися як зміна ціни товару.

По-перше, як зазначено у ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В даному випадку сторони в пункті 5.2 Договору передбачили, що оплата Товару здійснюється Покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою для платежу є даний Договір.

В Специфікаціях до договору поставки пестицидів № ЗП-П-79 від 20.05.2013р. ціна товару визначена сторонами виключно в гривнях.

По-друге, позивачем не надано суду доказів про те, що реалізований в подальшому відповідачу товар придбаний ним за долари США.

У зв'язку із чим у задоволенні 45 380, 56 грн. індексації ціни товару слід відмовити.

Приймаючи судове рішення в цій частині господарський суд, крім вищенаведеного, також враховує наступне.

Конституційний Суд України в п.3.2 Рішення від 10.11.2011р. № 15-рп/2011 у справі № 1-26/2011 зазначив, що регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі - Кодекс).

Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Кодексу. Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський суд виходить з того, що вимога про нарахування та сплату "індексації" за договором поставки пестицидів № ЗП-П-79 від 20.05.2013р. за умови чітко визначеної сторонами ціни товару, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як "індексацію" спотворює її дійсне правове призначення, встановлене законодавцем в ст. 625 ЦК України у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання така "індексація" перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Тобто, саме інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, які не є штрафною санкцією, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Господарський суд враховує також те, що інтереси кредитора (позивача у справі) захищені задоволенням позову в частині стягнення з боржника (відповідача) на його користь за прострочення сплати боргу в сумі 185 348, 40 грн. додатково штрафу в розмірі 55 604, 52 грн. та 8 779,92 грн. пені.

Не позбавлений позивач також права заявляти позовні вимоги про стягнення з боржника втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних від простроченої суми.

Приймаючи рішення про розподіл господарських витрат, господарський суд враховує наступне.

Згідно абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З заявленої до стягнення позивачем суми 295 113, 40 грн. в частині 45 380, 56 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 249 732, 84 грн.

Таким чином, позивачу відмовлено в задоволенні 15, 38 % позовних вимог.

Відтак, пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 4 994, 50 грн. судового збору (84,62 % від належних до сплати 5 902, 27 грн.).

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ІМПЕРІЯ" (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, ідентифікаційний код 37056897) на користь Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Крупської, 162, кв. 11, ідентифікаційний код 34216986) 185 348 (сто вісімдесят п'ять тисяч триста сорок вісім) грн. 40 коп. основного боргу, 55 604 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот чотири) грн. 52 коп. штрафу, 8 779 (вісім тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 92 коп. пені та 4 994 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 50 коп. витрат на судовий збір.

3. В частині стягнення індексації ціни товару в розмірі 45 380 (сорок п'ять тисяч триста вісімдесят) грн. 56 коп. в задоволенні позову відмовити.

4. Повне рішення складено 19.05.2014р.

Суддя В.М. Соловйов

Часті запитання

Який тип судового документу № 38774226 ?

Документ № 38774226 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 38774226 ?

Дата ухвалення - 14.05.2014

Яка форма судочинства по судовому документу № 38774226 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 38774226 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 38774226, Господарський суд Запорізької області

Судове рішення № 38774226, Господарський суд Запорізької області було прийнято 14.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 38774226 відноситься до справи № 908/931/14

Це рішення відноситься до справи № 908/931/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 38774171
Наступний документ : 38776574