Ухвала суду № 38773519, 20.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.І.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року справа №805/2205/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О.,

секретар Гайдіс С.І.,

за участю сторін : позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 р. у справі № 805/2205/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування вимог № 812у від 11.06.2013 року та від 14.06.2013 року № 812у про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальну суму 5766,45 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 р. у справі № 805/2205/14 позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання дій неправомірними та скасування вимог від 11.06.2013 року № 812у та від 14.06.2013 року № 812у про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальну суму 5766,45 грн., - задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне щодо винесення вимог про сплату недоїмки від 11 червня 2013 року № 812у на суму 1194,03 грн. та від 14 червня 2013 № 812у на суму 4572,42 грн. неправомірними. Скасовано вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про сплату недоїмки від 11 червня 2013 року № 812у на суму 1194,03 грн. та від 14 червня 2013 року № 812у на суму 4572,42 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір відповідно до квитанцій № H12DR53410 від 07.02.2014 року, № 11077667 від 26.11.2013 року та № N12DR45932 від 04.04.2014 року в розмірі 136 (сто тридцять шість) грн. 70 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.06.1995р. виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області та перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Відповідач - Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне, є органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011 (далі - Положення).

Згідно зі ст. 1 Положення, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п.п. 5 п. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; повного та своєчасного обліку платників страхових внесків; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум страхових внесків; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України; проведення перевірок правильності сплати страхових внесків, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України; обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписами ст. 2 Закону № 1788, за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно з статтею 12 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до ст. 13 Закону № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ГУ(далі - закон № 1058).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058 пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

За приписами ст. 9 Закону № 1058 пенсія за віком призначається відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі.

Частина 1 ст. 26 Закону № 1058 передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є пенсіонером за віком з 2009 року, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим Пенсійним фондом України 05.08.2009р., а тому у розумінні ст. 4 Закону № 2464 позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску.

Крім того суд зазначає, що відповідачем були сформовані та направлені на адресу позивача (АДРЕСА_2) вимоги про сплату недоїмки від 11 червня 2013 року на суму 1194,03 грн. та від 14 червня 2013 на суму 4572,42 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не одноразово звертався до відповідача з письмовими заявами про зміну його фактичного місця мешкання та проханням виплачувати йому пенсію у поштовому відділенні № 10 за адресою 86510, АДРЕСА_1. Судом встановлено, що зазначений факт був відомий відповідачу, що також підтверджується довідкою відповідача від 26.03.2014 року, проте вимоги від 11.06.2013 року та від 14.06.2013 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску надсилалися відповідачем на адресу АДРЕСА_2, за якою позивач не мешкав та про це було відомо відповідачу.

Колегія суддів вважає вірним посилання суду першої інстанції , що відповідно до матеріалів справи, а саме пенсійного посвідчення позивача позивач є пенсіонером за віком, тобто відноситься до осіб на яких розповсюджується зазначена стаття. Посилання відповідача на необхідність досягнення позивачем пенсійного віку та неможливість застосування зазначеної статті на осіб яким призначена пенсія на пільгових умовах є незмістовними, оскільки в зазначеній нормі законодавцем визначено особу яка звільняється від сплати єдиного внеску - яка здобула статус пенсіонера за віком, в зазначеній нормі не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, судом обґрунтовано зроблено висновок, що позовні вимоги про визнання дії відповідача щодо винесення спірних вимог про сплату недоїмки від 11 червня 2013 року № 812у на суму 1194,03 грн. та від 14 червня 2013 року № 812у на суму 4572,42 грн. є правомірними а тому, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 р. у справі № 805/2205/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 20.05.2014 р.

Колегія суддів : В.В. Попов

І.В. Сіваченко

О.О. Шишов