Ухвала суду № 38773435, 15.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року справа №805/2336/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі №805/2336/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати останнього визнати податкові декларації ТОВ «ДІС» за перше півріччя 2012 року і за 9 місяців 2012 року як податкову звітність.

В обґрунтування позову зазначив, що 10.08.2012 року ним отримано лист відповідача №1466610/15-17/5, згідно якого його податкова декларація за перше півріччя 2012 року не визнана контролюючим органом як податкова звітність оскільки надана з порушенням п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України в частині дотримання встановленого порядку заповнення найменування органу податкової служби. Також позивачем 16.11.2012 року отримано лист відповідача №25550/10/15-17/5 від 13.11.2012 року, згідно якого податкова декларація за дев'ять місяців 2012 року не визнана контролюючим органом як податкова звітність оскільки надана з порушенням п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України в частині дотримання встановленого порядку заповнення найменування органу податкової служби. Позивач вважає дії відповідача щодо неприйняття податкових декларацій за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року неправомірними.

Також позивач вказує на те, що керуючись нормами п.49.2 ст. 49 Податкового кодексу України ним були направлені відповідачу засобами електронного зв'язку податкові декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року з додатками та фінансовою звітністю, що підтверджується квитанціями №9047399221 та №9070031061 про прийняття документів на районному рівні. Оскільки підприємством одержані квитанції №2, то податкові декларації з податку на прибуток підприємства вважаються прийнятими. За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року позовні вимоги задоволені, визнано дії відповідача протиправними та зобов'язано останнього визнати податкові декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року позивача як податкову звітність.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що 08.08.2012 року засобами електронного зв'язку позивачем надана податкова декларація з податку на прибуток за перший квартал 2012 року № 9047399221. 08.11.2012 року засобами електронного зв'язку позивачем надана податкова декларація з податку на прибуток за дев'ять місяців 2012 року № 9070031061. В порушення п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України у зазначених деклараціях недотриманий встановлений порядок заповнення обов'язкових реквізитів податкової декларації, а саме: невірно вказано назву податкового органу до якого подано декларації. 10.08.2012 року листом № 1466610/10/15-17/5 та 13.11.2012 року листом № 25550/10/15-17/5 позивача повідомлено про невизнання поданих декларацій як податкової звітності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач зареєстрований як юридична особа 15 червня 2004 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 24812777, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 744078 ( а.с. 41-42).

Позивачем подані до відповідача податкова декларація з податку на прибуток підприємства з обов'язковими додатками за звітний (податковий) період - дев'ять місяців 2012 року (вх.№9070031061 від 08.11.2012 року) та податкова декларація з податку на прибуток підприємства з обов'язковими додатками за звітний (податковий) період - перше півріччя 2012 року (вх. №9047399221 від 08.08.2012 року). Зазначені податкові декларації з податку на прибуток підприємства подано до податкового органу 08.11.2012 року в 16:59:37 год. та 08.08.2012 року в 18:39:53 год. відповідно, про що виписано квитанції № 2 з відміткою «прийнято».

Однак, листами від 10.08.2012 року №1466610/15-17/5 та від 13.11.2012 року №25550/10/15-17/5 відповідач повідомив позивача про те, що вищевказані податкові декларації з податку на прибуток підприємства складено позивачем із порушенням вимог п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме недотриманий встановлений порядок заповнення обов'язкових реквізитів податкової декларації (найменування органу податкової служби, до якого подається звітність), а також в частині дотримання встановленого порядку заповнення адреси, порушення вимог п.п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України в частині підрахування кількості аркушів (у декларації № 9070031061 від 08.11.2012 року кількість аркушів - 9, фактична кількість аркушів наданих додатків - 10) у зв'язку із чим вищезазначені документи податкової звітності з податку на прибуток підприємства не визнані контролюючим органом як податкова звітність.

Предметом доказування в цій справі є правомірність невизнання відповідачем спірних податкових декларацій позивача з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року як податкової звітності.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 48.1, 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Кодексу, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

-тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

-звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

-звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

-повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

-реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

-місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

-найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

-дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

-ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

-підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 Кодексу податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. У разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

За приписами п. 49.15 ст. 49 Кодексу податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 49.8 ст. 49 Кодексу, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 Кодексу, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Як зазначено в п. 49.10 ст. 49 Кодексу, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби реорганізована шляхом приєднання до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Пунктом 3 вказаної Постанови визначено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються.

Права та обов'язки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби перейшли за вказаною постановою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Суд зазначає, що за приписами п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, в податковій декларації повинно бути зазначено найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність.

Податковий кодекс не визначає підставою для неприйняття податкової декларації невірне зазначення назви податкового органу, до якого подається податкова звітність. Такою підставою для неприйняття податкової звітності є тільки не зазначення назви відповідача.

Тобто, зазначений у вказаній правовій нормі перелік обставин є вичерпним та розширеного тлумачення не припускає.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначення позивачем в податкових деклараціях назви податкового органу як «»СДПІ по роботі з ВПП у місті Донецьк ДПС» замість «Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби» не є неправильним зазначенням назви податкового органу, оскільки є загальновизнаною абревіатурою повної назви вказаного органу.

Вказане підтверджується також листом відповідача від 10.08.2012 року вих. № 1466610/15-17/5 про невизнання податкової декларації з ПДВ за І півріччя 2012 року як податкової звітності, в якому назва відповідача ним самим зазначена як «СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку Державної податкової служби». \а.с. 20\.

З огляду на вказане колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо невизнання податкових декларацій позивача з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року як податкової звітності та зобов'язання відповідача визнати вказані декларації такою звітністю.

При цьому, оскільки вказані дії відповідача визнані протиправними, то ці податкові декларації фактично повинні бути визнані податковою звітністю з моменту їх подання до податкового органу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі №805/2336/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам. які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова