Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2014 року справа №805/372/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
при секретарі судового засідання Котовського С.О.
за участю представників сторін по справі:
від позивача: Соляннік Н.В.,
від відповідача: Мочкаєва Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Торезької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014р. по справі № 805/372/14 (головуючий І інстанції Спасова Н.В.) за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000505242201 від 03.10.2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом доТорезької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000505242201 від 03.10.2013 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014р. позов задоволено, внаслідок чого визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000505242201 від 03.10.2013 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного провадження проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ТФ Вертикаль» за період з 01.01.2012р. по 30.04.2013р., за результатами якої складений акт №300/05-24-22-01/31906124 від 25.09.2013 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000505242201 від 03.10.2013 року яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 470424,00 грн.,у т.ч. основний платіж 313616 грн., штрафні(фінансові) санкції156808 грн.
Підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на 313616,00 грн. в т.ч. в грудні 2012 року на суму 81304,00 грн., в січні 2013 року на суму 122340,00 грн., в лютому 2013 року на суму 39420,00 грн., в березні 2013 року на суму 8563,00 грн., в квітні 2013 року на суму 61989,00 грн..
Актом перевірки встановлено, що факт придбання та поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Дніпрокомунсервіс плюс» - ТОВ «ТФ «Вертикаль» та ПП «Нікос» - ТОВ «ТФ Вертикаль» не підтверджений відповідними документами.
Згідно п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
У п.198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «ТФ Вертикаль» було укладено договір про закупівлю № 21/12-12, предметом якого є придбання позивачем продукції виробничо - технічного призначення, згідно специфікаціям, на загальну суму в 5 млн. грн.. Згідно п.3 цього договору поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (склад постачальника) згідно з умовами Інкотермс - 2010, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами товаросупроводжувальних документів, якими є товарні накладні.
Факт отримання позивачем товару за наведеним договором підтверджується наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами (товарні накладні, податкові накладні), які складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Оплата придбаного товару підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
На підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано прибуткові ордери, документи щодо розподілу отриманих матеріалів між структурними підрозділами позивача, лімітні картки на відпуск матеріалів, інвентарні картки обліку основних засобів, акти приймання-передачі основних засобів, накладні на внутрішнє переміщення основних засобів, акти вводу в експлуатацію шахтного обладнання, витяги з журналів реєстрації довіреностей та обліку виданих доручень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані. Відповідач, встановлюючи факт нікчемності укладених правочинів, фактично керувався лише припущеннями, що є недопустимим.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Торезької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014р. по справі № 805/372/14 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014р. по справі № 805/372/14- залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 травня 2014 року.
Ухвала у повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті 20 травня 2014р..
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г.Сухарьок
Судове рішення № 38773394, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/372/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: