Ухвала суду № 38772404, 19.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 травня 2014 року м. Київ В/800/1957/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши заяву Красноармійської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014

у справі № 805/4702/13-а (К/800/44963/13)

за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля»

до Красноармійської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області подано заяву №б/н від б/д про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме, пп.14.1.27, 14.1.36 п.14.1, п.44.1 ст.44, пп.138.2, 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.12 ст.146, п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та постанові Верховного Суду України від 15.06.2010 №10/96, постанові Вищого адміністративного суду України від 24.01.2013 №К-31852/10,ухвалі від 24.02.2011 №К-39755/10, ухвалі від 26.03.2014 №К/9991/28864/11.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, з огляду на таке.

Зі змісту рішень Вищого адміністративного суду України від 24.01.2013 №К-31852/10, від 24.02.2011 №К-39755/10, від 26.03.2014 №К/9991/28864/11, які додані заявником до заяви як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у них розглядалися, відмінний від тих, які встановлені у даній справі. Підставою для прийняття наведених рішень стали висновки суду касаційної інстанції про не підтвердження реального характеру господарських операцій, що позбавляє платника права на формування податкового кредиту за їх наслідками, навіть за наявності належним чином оформлених податкових накладних.

У той час як підставою для прийняття рішення, про перегляд якого ставиться питання, стало підтвердження позивачем реальності господарських операцій, у тому числі наявними первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що давало йому право на формування витрат, а також використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано норми матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних, відмінних між собою обставин, яким надавалась правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Крім того, до судових рішень на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30.07.2010, та судові рішення, ухвалені до 30.07.2010 судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних, у зв'язку з чим надана заявником постанова Верховного Суду України від 15.06.2010 не є рішенням суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Красноармійській об?єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.В. Ланченко

Л.І.Бившева

А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун