Рішення № 38770904, 15.05.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 травня 2014 р. Справа №902/302/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Снігур О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом селянського (фермерського) господарства "КСС", с.Любицьке Новомиколаївського району Запорізької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "СОРБІНТА ПЛЮС", м.Вінниця

про стягнення 92001,66 грн попередньої оплати за товар та штрафу згідно договору поставки

представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ :

Селянське (фермерське) господарство "КСС" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СОРБІНТА ПЛЮС" 92001,66 грн попередньої оплати за товар, а також штрафу згідно договору поставки №040913 від 04.09.2013.

Ухвалою суду від 19 березня 2014 року порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 10 квітня 2014 року.

Ухвалою суду від 10 квітня 2014 року розгляд справи відкладено на 15 травня 2014 року, явку позивача визнано обов'язковою.

14 травня 2014 року засобами електронного зв'язку надійшло клопотання від 13.05.2014, в якому позивач просить суд розглянути дану справу за відсутності його представника за наявними в матеріалах справи документами.

При розгляді даного клопотання суд врахував те, що відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №28 від 20.02.2013 року, документи, отримані без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати оригінал документа в паперовій формі.

Клопотання позивача надійшло без електронного цифрового підпису, оригінал цього документа в паперовій формі на момент розгляду справи (15.05.2014) до суду не надходив.

В судове засідання (15.05.2014) представники сторін не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, сторони своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористалися, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04 вересня 2013 року між селянським (фермерським) господарством "КСС" та товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-ЦЕНТР 2011", яке в подальшому змінило назву на товариство з обмеженою відповідальністю "СОРБІНТА ПЛЮС", було укладено договір поставки нафтопродуктів №040913.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується забезпечити поставку в погоджені строки на підставі письмових заявок покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, передбачених цим договором, нафтопродукти (далі-товар), асортимент, кількість і ціна яких вказується у видаткових накладних.

Покупець здійснює оплату поставки товару шляхом безготівкового розрахунку на підставі рахунку, які надає постачальник (п.3.1. договору).

Відповідно до п.2.1. товар поставляється узгодженими партіями за попередньою заявкою покупця протягом 5 днів з моменту отримання передоплати у розмірі 100%.

Позивач 04 вересня 2013 року та 13 листопада 2013 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 196758,00 грн та 40124,40 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №156 від 04.09.2013 та №205 від 13.11.2013 (а.с. 16, 18).

06 вересня 2013 року відповідач відвантажив позивачу 18290 літрів дизельного пального на суму 155465,00 грн (а.с. 19, 20).

Позивач неодноразово надсилав відповідачу листи з проханням про повернення коштів, які залишені останнім без реагування (а.с. 21-26).

Таким чином, залишок товару на суму 81417,40 грн відповідачем не переданий.

В зв'язку з тим, що відповідач не поставив решту товару у встановлений термін, а також не повернув решту коштів попередньої оплати, позивач звернувся з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 670 ЦК України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу вартість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої договірні зобов'язання щодо попередньої оплати вартості товару, який мав постачатись відповідачем. Останній товар в обумовленому сторонами обсязі не поставив.

Виходячи з викладеного, враховуючи доведеність суми основної заборгованості наявними у справі доказами, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 81417,40 грн правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10584,26 грн штрафу, нарахованого з 13.08.2013.

Ухвалами суду від 19 березня 2014 року та 10 квітня 2014 року позивача було зобов'язано надати розрахунок штрафу, що заявлений до стягнення, де визначити період, за який нарахована дана сума; письмові пояснення стосовно правових підстав нарахування штрафу за період, що буде визначений селянським (фермерським) господарством "КСС"; письмові пояснення (з посиланням на норми діючого законодавства та відповідні докази) стосовно дати, з якої у позивача виникло право грошової вимоги до відповідача, враховуючи, що за договором поставки нафтопродуктів №040913 від 04.09.2013 останній зобов'язався поставити позивачу товар.

Ухвалою суду від 10.04.2014 явку позивача для надання пояснень стосовно правомірності нарахування та стягнення штрафу визнано обов'язковою.

Дана вимога ставилась судом в зв'язку з тим, що позивачем, зокрема, не визначений період, за який нарахований штраф.

Стаття 33 України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими в розумінні ГПК України є належно засвідчені копії або оригінали. Крім того, оригінали доказів подаються згідно ст. 36 цього ж Кодексу на вимогу суду.

У відповідності зі ст.115 ГПК України передбачена обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов суду на всій території України.

За вказаних обставин, суд вбачає, що позивач не подав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору в частині стягнення штрафу. У відсутності витребуваних від позивача документів суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування зазначеної суми. При цьому варто наголосити, що суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення позовних вимог, зокрема, періодів їх нарахування, а може тільки перевірити правильність розрахунку сум, що заявлені до стягнення, в межах періодів, що визначені позивачем, які в даному випадку встановити неможливо.

Неподання витребуваних доказів по справі та відсутність представника позивача в судовому засіданні позбавляє суд можливості, у відповідності зі ст.ст. 43, 75 ГПК України, вирішити спір в частинах стягнення штрафу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладене в його сукупності, позов в цій частині слід залишити без розгляду згідно п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" вказано, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи без поважних причин чи не направив свого представника в засідання господарського суду.

При цьому варто зазначити, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з ним до господарського суду в загальному порядку.

За правилами ст.49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СОРБІНТА ПЛЮС" (21036, м.Вінниця, вул.Максимовича, буд.4; ідент. код 37806023) на користь селянського (фермерського) господарства "КСС" (70153, Запорізька область, Новомиколаївський район, с.Любицьке, провулок Садовий, 1; ідент. код 31322103) 81417,40 грн основного боргу та 1628,34 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Позов в частині стягнення 10584,26 грн штрафу залишити без розгляду.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам у справі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 20 травня 2014 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - СФГ "КСС" (70153, Запорізька область, Новомиколаївський район, с.Любицьке, провулок Садовий, 1);

3 - відповідачу - ТОВ "СОРБІНТА ПЛЮС" (21036, м.Вінниця, вул.Максимовича, 4)