Рішення № 38769267, 14.05.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2014 р. Справа № 914/1045/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Кам'янка-Бузького району Львівської області в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, м.Київ

до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" НААН України", с.Неслухів Кам'янка-Бузького району Львівської області

про стягнення 5 486,00 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Леонтьєва Н.Т. - старший прокурор м.Львова (посвідчення №005508 від 24.09.2012р.);

від позивача Гузєєв О.В. - представник

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Прокурором Кам'янка-Бузького району Львівської області в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України до Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" НААН України" про стягнення 5 486,00 грн.

Ухвалою суду від 31.03.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.04.2014р. Ухвалою суду від 16.04.2014р. розгляд справи відкладено на 14.05.2014р.

Представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив. Станом на 14.05.2014р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 16.04.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 80455, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Неслухів, вул.Суворова, 9. Однак слід зазначити, що відповідач отримав ухвалу суду від 31.03.2014р. про порушення провадження у справі про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №80455 0011329 7 від 01.04.2014р. - вручено 04.04.2014р. Станом на 14.05.2014р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, суд,-

встановив:

02.02.2009р. між Державним підприємством «Дослідне господарство Львівської дослідної станції садівництва» (ліцензіат) та Інститутом садівництва Національної академії аграрних наук України (ліцензіар) укладено ліцензійну угоду №261 на право розмноження сортів, відповідно до умов якої ліцензіар, який є власником або підтримувачем сортів плодових, ягідних, горіхоплідних і декоративних культур в «Державному реєстрі сортів рослин придатних для поширення в Україні», надає ліцензіату право на вирощування та реалізацію визначених ліцензіатом культур і сортів на території всієї України та за її межами у вигляді садивного матеріалу.

Види сортів і підщеп на які поширюється ліцензійна угода зазначені у пункті 2.1. вказаної угоди.

Відповідно до п.3.1. ліцензійної угоди ліцензіат кожного року сплачує ліцензіару винагороду (роялті) в розмірі 8% від суми реалізації садивного матеріалу сортів селекції ліцензіара та в розмірі 6% від суми реалізації садивного матеріалу інших сортів, підтримуваних ліцензіаром в «Державному реєстрі сортів рослин придатних для поширення в Україні».

При заключенні угоди ліцензіат добровільно сплачує ліцензіару періодичний платіж в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів (в т.ч. ПДВ) за кожен сорт для підтримування сортотипності. Цей платіж є частиною суми роялті першого року виплати.

Згідно із п.3.3. ліцензійної угоди виплата роялті здійснюється ліцензіатом щорічно за результатами осінньої та весняної реалізації згідно даних бухгалтерського обліку, та надання ліцензіару письмової довідки про кількість реалізованого садивного матеріалу по сортах.

Ліцензіат зобов'язується вчасно здійснювати розрахунки по даній угоді (п.5.11. ліцензійної угоди).

Пунктом 5.12. ліцензійної угоди передбачено, що ліцензіат протягом 30 днів, наступних за звітним роком, надає ліцензіару бухгалтерські дані про вирощений і проданий третім особам садивний матеріал впродовж звітного періоду у вигляді письмової довідки.

Як зазначено у позовній заяві, ліцензіар всі обов'язки виконав належним чином. Однак ліцензіат порушив умови ліцензійної угоди, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 5 486,00 грн.

Відтак прокурор Кам'янка-Бузького району Львівської області звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України та просить стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" НААН України" заборгованість в розмірі 5 486,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2009р. між сторонами укладено ліцензійну угоду №261 на право розмноження сортів, відповідно до умов якої ліцензіар, який є власником або підтримувачем сортів плодових, ягідних, горіхоплідних і декоративних культур в «Державному реєстрі сортів рослин придатних для поширення в Україні», надає ліцензіату право на вирощування та реалізацію визначених ліцензіатом культур і сортів на території всієї України та за її межами у вигляді садивного матеріалу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.1. ліцензійної угоди ліцензіат кожного року сплачує ліцензіару винагороду (роялті) в розмірі 8% від суми реалізації садивного матеріалу сортів селекції ліцензіара та в розмірі 6% від суми реалізації садивного матеріалу інших сортів, підтримуваних ліцензіаром в «Державному реєстрі сортів рослин придатних для поширення в Україні».

В порушення вищенаведених положень ліцензійної угоди та закону відповідач не сплатив позивачу винагороду (роялті) передбачену п.3.1. ліцензійної угоди. Доказів сплати винагороди (роялті) чи відзив на позовну заяву відповідач суду не надав.

В матеріалах справи міститься копія листа Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" №28 від 25.01.2012р. адресованого директору Інституту Садівництва НААН Гірник І.В., в яким відповідач зобов'язався погасити заборгованість в розмірі 5 486,00 грн. перед позивачем. Затримку платежу відповідач у вказаному листі обґрунтовує відсутністю коштів.

Крім того в матеріалах справи міститься копія листа Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" НААН України" №90 від 14.12.2012р., яким відповідач просить відтермінувати сплату роялті до червня 2013р. у зв'язку із складним фінансовим становищем підприємства

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора Кам'янка-Бузького району Львівської області в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" НААН України" 5 486,00 грн. заборгованості є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що позов підлягає задоволенню повністю, то суд дійшов висновку у відповідності до ст.49 ГПК України стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" НААН України" (80455, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Неслухів, вул.Суворова, 9, код ЄДРПОУ 00496923) на користь Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (03027, м.Київ-27, с. Новосілки, вул.Садова, 23, код ЄДРПОУ 00413297) заборгованість в розмірі 5 486,00 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Львівське" НААН України" (80455, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Неслухів, вул.Суворова, 9, код ЄДРПОУ 00496923) в дохід державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 19.05.2014р.

Суддя Петрашко М.М.