Постанова № 38769017, 15.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 травня 2014 р. №820/7225/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Єршової О.І., відповідача - Бойчука В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області до Державної установи "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України" про зобов'язання виконати вимогу ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області , з адміністративним позовом до Державної установи "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України" , в якому просить суд, зобов'язати Державну установу „Інститут мікробіології та імунології їм. Мечникова НАМИ України" (код ЄДРПОУ - 02012208) виконати вимогу від 23.09.2013 за № 04-25/10186, а саме: - повернути до державного бюджету на рахунок № 31113090700004 в УДКСУ у Київському районі м. Харкова у Харківській області (КБК -1080500 символ звітності 090 в установі банку ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999675) покриті за рахунок загального фонду витрати, пов'язані з наданням платних послуг в сумі 25876,74 грн., поновити в бухгалтерському обліку інституту боргові зобов'язання в загальній сумі 475,00 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач, який допустив порушення фінансово-господарської діяльності, у встановлений строк та в повному обсязі не виконав вимогу Державної фінансової інспекції в Харківській області в зазначеній частині, що є порушенням вимог діючого законодавства.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи, були надані письмові заперечення на позов, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, та зазначає, що нормативним документом, а саме: пунктом 1.14 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності юзпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.01.2012 № 44 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 лютого 2012 р. за № 196/20509) передбачено застосування попередження за порушення, а не «повернення» до бюджету 25876,74 грн., тому позивач перевищує повноваження надані законом та підзаконними нормами та через суд намагається узаконити незаконну вимогу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні на позов.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Відповідно до пунктів 1, 7 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з п.3 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 N1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011р. за N1212/19950, основним завданням Інспекцій є реалізація повноважень Держфінінспекції на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до п.п.4.1 та 4.2 п.4 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 N1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011р. за N1212/19950, Інспекція відповідно до покладеного на неї завдання здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; здійснює контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Судом встановлено, що державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності в Державній установі "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України" за період з 01.01.2011 року по 01.07.2013 року.

За результатами ревізії складений акт від 22.08.2013 року №04-11/67, який підписано із запереченнями, які не підтвердились, згідно висновку на заперечення.

На підставі п.7. ч.1 ст.10 Закону України №2939-XII та п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 за результатами проведених перевірок працівники контрольної ревізійної служби складають акт та мають право пред'являти вимоги, щодо усунення виявлених порушень законодавства. Вказані вимоги є обов'язковими для посадових чи службових осіб організацій, де проводилась перевірка.

За результатами ревізії, на підставі п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" пред'явлено вимогу №04-25/10186 від 23.09.2013 року про усунення виявлених порушень в строк до 23.10.2013 року.

На час розгляду справи в суді відповідачем не усунуті у повному обсязі порушення виявлені ревізією зазначені в вимозі, на загальну суму 26351,74 грн.

Щодо зазначених в вимозі порушень судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів, справи ревізією наявності фактів покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, за рахунок коштів загального фонду кошторису, проведеною вибірковим способом за період з 01.01.2011 по 01.07.2013 встановлено, що відповідно до п.1 Переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 № 1180 виконання науково-дослідних робіт за договорами є платною послугою, яка надається науковими установами.

Відповідно до п.4 ст.13 Бюджетного кодексу України, вказана платна послуга віднесена до І групи власних надходжень «надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством».

Згідно до п. 18, 19 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок № 228), планування власних надходжень інституту здійснюється за групами та підгрупами, визначеними Бюджетним Кодексом України, із урахуванням фактичного надходження коштів за попередні роки, наявності угод, тощо, а видатки повинні використовуватися на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням цих послуг (включаючи і оплату комунальних послуг і енергоносіїв), виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Кошти від надання вищевказаних послуг надходять на спеціальний рахунок і відносяться до доходів спеціального фонду. В бухгалтерському обліку інституту доходи відображені в меморіальному ордері 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України» по дебету субрахунку 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги», кредиту субрахунку 364 «Розрахунки з іншими кредиторами» та входять до звіту про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (ф. №4-1м) у складі доходів установи (рядок 040).

Ревізією встановлено, що згідно калькуляцій доданих до госпрозрахункових договорів за 2012 рік, до складу накладних видатків включено витрати в сумі 4730,50грн на комунальні послуги, які спожиті у процесі виконання зазначених договорів і які необхідно було відшкодувати за рахунок коштів спеціального фонду.

Однак, згідно звітів ф.4-1д за 2012 рік, витрат на оплату комунальних послуг у 2012 році за рахунок коштів спеціального фонду в інституті не проводилось. Таким чином, витрати за спожиті комунальні послуги при виконанні госпрозрахункових науково-дослідних робіт, проводилися за рахунок коштів, виділених на виконання повноважень інституту по загальному фонду. Всього в такий спосіб за період з 01.01.2012 по 01.01.2013 за рахунок коштів загального фонду покрито видатків, пов'язаних з виконанням госпрозрахункових науково-дослідних робіт в сумі 4730,50гривень.

Відповідно п.23 Порядку № 228 видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 23 Бюджетного Кодексу України витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Таким чином, судом встановлено, що вищезазначене суперечить п. 23 Порядку №228 в частині планування видатків спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень за встановленими напрямами використання, та ч.4 ст.23 Бюджетного Кодексу України в частині проведення витрат спеціального фонду виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень.

Також, ревізією встановлено, що за період з 01.01.2011 по 01.07.2013 інститутом від орендарів за спожиті комунальні послуги отримано 30 509,04 грн (в тому числі у 2011 році - 9 632,52 грн., у 2012 - 12 645,87 грн. та у січні-червні - 8 230,65 грн.), які зараховано на спеціальний рахунок інституту та відображено у Звітах про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-1д).

Суд зазначає, що відшкодування орендарями спожитих комунальних послуг не входить до складу доходів установи і не належать до власних надходжень бюджетних установ, визначених п. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу, а також не є платною послугою згідно Переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, затвердженого постановою КМУ від 28.07.2003 № 1180.

Згідно Листа Державного казначейства України від 03.05.2007 № 3.4-06/1115-5385 «Про оплату комунальних та інших послуг орендарями» (далі - Лист ДКУ від 03.05.2007 № 3.4-06/1115-5385) у разі відшкодування витрат орендарів за спожиті ними комунальні послуги кошти надходять на реєстраційні рахунки орендодавця за КЕКВ 0000 та зараховуються як відшкодування здійснених балансоутримувачем витрат з подальшим відновленням касових видатків.

Однак, Інститутом без відновлення касових видатків за період з 01.01.2011 по 01.07.2013 за рахунок коштів загального фонду (КПКВ 6561040) покрито витрат орендарів за спожиті ними комунальні послуги в загальній сумі 27 146,24 грн (в т.ч. у 2011 році - 7457,28 грн. (КЕКВ 1170), у 2012 - 11559,15 грн. (КЕКВ 1170) та у січні-червні 2013 року - 8129,81 грн. (КЕКВ 2280), чим порушено п.4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Співставленням документів, що надані під час зустрічної звірки у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з документами інституту встановлено ряд невідповідностей. Так, згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 21.09.2011 № 263, який надано в ході зустрічної звірки, ФОП ОСОБА_4 здійснено ремонт принтера Samsung SCX 4200 загальною вартістю 280,00 гривень. Згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.07.2012 № 152 ФОП ОСОБА_4 проведено заправку картриджа Samsung SCX 4200 на суму 70,00 гривень. Крім того, до звірки надано договір від 22.01.2013 № 220113-1 та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 22.01.2013 № 18, згідно якого ФОП ОСОБА_4 здійснено відновлення картриджа Canon EP-27 без заправки загальною вартістю 125,00 гривень. Всі документи підписані з боку виконавця - ФОП ОСОБА_4 та з боку замовника - директором інституту Волянським Ю.Л. та скріплені з обох сторін печатками. До ревізії з боку посадових осіб інституту вищезазначені документи не надано.

Доказів, що спростовують вказані обставини відповідачем до суду не подано.

Зазначене призвело до заниження в обліку боргових зобов'язань по розрахунках за послуги з технічного обслуговування комп'ютерної техніки станом на 01.07.2013 (КПКВ 6561040, КЕКВ 2280) на загальну суму 475,00 грн., і відповідно до відображення кредиторської заборгованості у заниженій сумі у формі № 7д станом на 01.07.2013 по загальному фонду.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України, від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно п. 1.2. порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.01.2012 N 44 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 лютого 2012 р. за № 196/20509 фінансова та бюджетна звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій та бюджетній звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень.

Таким чином, судом встановлено, що вищезазначене є порушенням вимог ч.1 ст.3 Закону України № 996-ХІV та п.1.2. Порядку № 44.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 року скасовано частково вимогу від 23.09.2013р. за № 04-25/10186 в межах позовних вимог п. 2 та п. 3 цієї вимоги, вимоги, що є предметом розгляду даної справи не були предметом розгляду справи № 820/10014/13-а.

З наявних матеріалів справи, судом не встановлено факту оскарження та скасування вимоги позивача в частині виявлених порушень.

Згідно листа Державної установи „Інститут мікробіології та імунології їм. Мечникова НАМИ України" № 5 від 10.01.2014р. вимога в частині п. 3 щодо витрат пов'язаних з наданням платних послуг виконано частково в сумі 6000 грн. і буде виконано у повному обсязі по мірі отримання коштів на спеціальні рахунки установи. (а.с. 70, 74)

В судовому засіданні представником відповідача підтверджено, що на час розгляду справи вимога в цій частині не виконана, не скасована та є чинною.

Представниками сторін в судовому засіданні підтверджено, що на даний час, не забезпечено відшкодування коштів на реєстраційний рахунок відповідача на загальну суму 25876,74 грн. та поновлено в бухгалтерському обліку інституту боргові зобов'язання з надання платних послуг ФОП ОСОБА_4 в загальній сумі 475,00 гривень.

Враховуючи викладене, судом встановлено обґрунтованість вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 23.09.2013р. за № 04-25/10186 про усунення виявлених порушень.

Невиконання направленої вимоги є порушенням ст.15 Закону України №2939-XII, відповідно до якої законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно вимог п.10 ст.10 Закону України №2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачем не було надано жодних доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову, інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Харківській області до Державної установи "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України" про зобов'язання виконати вимогу - задовольнити.

Зобов'язати Державну установу „Інститут мікробіології та імунології їм. Мечникова НАМИ України" (м. Харків, вул. Пушкінська 14-16, код ЄДРПОУ - 02012208) виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Харківській області від 23.09.2013р. за № 04-25/10186, а саме: - повернути до державного бюджету на рахунок № 31113090700004 в УДКСУ у Київському районі м. Харкова у Харківській області (КБК -1080500 символ звітності 090 в установі банку ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999675) покриті за рахунок загального фонду витрати, пов'язані з наданням платних послуг в сумі 25876,74 грн., - поновити в бухгалтерському обліку інституту боргові зобов'язання по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 в загальній сумі 475,00 гривень.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19.05.2014 року.

Суддя Волошин Д.А.