Ухвала суду № 38769011, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9090/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача Шуляр С.А.

представника відповідача Кавунця В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрвторресурс" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просив стягнути з Державного бюджету на користь підприємства заборгованість з бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2004 року в розмірі 212669 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за результатами перевірки правильності обчислення і своєчасності внесення позивачем до бюджету сум ПДВ за червень 2004р., ДПІ складено акт від 09.08.2004 №202/2303-30634794 і винесено податкове повідомлення-рішення від 11.08.2005 №0004092301/0, яким зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ за червень 2004р. на 212669 грн.

В той же час, за результатами перевірки позивача з питань обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ за червень 2004 року, ДПІ складено довідку від 18.10.2004 №310/2303-30634794, якою підтверджено суму експортного відшкодування ПДВ в розмірі 483685 грн., що може бути відшкодована шляхом перерахування на рахунок в установі банку протягом 30 кал. днів з дня подачі розрахунку експортного відшкодування.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2009 року у справі №16/140-08, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2012 року, визнано недійсним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 11.08.2005 року №0004092301/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 року відмовлено ДПІ у допуску до перегляду Верховним Судом України за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2012 року.

Позивач, зважаючи на набрання законної сили рішенням у справі №16/140-08, посилаючись на пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" і п. 200.15 ст. 200 ПК, неодноразово звертався до ДПІ із листами, в яких просив надати висновок управлінню Державного казначейства у Деснянському районі м.Києва із зазначенням суми ПДВ у розмірі 212669 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на підставі декларації з ПДВ за червень 2004 року.

Разом з тим, як вірно встановлено судом, відповідачем не було здійснено будь-яких заходів щодо бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2004 року. на суму 212669 грн.

Зокрема, востаннє, на чергове звернення позивача, ДПІ листом від 29.05.2013 року №4381/9/10-033 за підписом в.о. першого заступника начальника Яременко О.В., повідомило підприємство, що поставлене питання потребує додаткового вивчення, відповідь на нього буде направлена у встановлений чинним законодавством строк.

За таких обставин, позивач, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення ДПІ від 11.08.2005 року №0004092301/0 про зменшення бюджетного відшкодування за червень 2004 року на 212669 грн., визнано недійсним і скасовано судом, у зв'язку з чим та згідно з п. 200.15 ст. 200 ПК ДПІ зобов'язана була подати до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, проте станом на червень 2013 року ПДВ у сумі 212669 грн. не було відшкодовано, тому згідно з п. 200.23 ст. 200 ПК вважається заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, звернувся до суду із позовом про її стягнення.

Суд першої інстанції на підставі системного аналізу пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 200.15, п. 200.23 ст. 200 ПК України, зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини та наявні у матеріалах докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, при цьому виходив з того, що оскільки після завершення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ від 11.08.2005 року, №0004092301/0, сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 212669 грн. не була відшкодована позивачу та вважається заборгованістю бюджету, то вказана сума підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача в судовому порядку.

Апелянт з таким рішенням не погодився, в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що предметом справи №16/140-08 було скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 11.08.2005 року №0004092301/0, а не зобов'язання вчинити певні дії, тому, на його думку, позовні вимоги задоволенню не підлягають, отже оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом 5 робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Вказані положення в подальшому також дістали вияв у п.200.15 ст. 200 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ.

Як вірно зазначено судом, позивач розпочав процедуру судового оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ від 11.08.2005 №0004092301/0 про зменшення бюджетного відшкодування на суму 212669 грн. Вказана процедура судового оскарження завершилася 20.02.2013 року з прийняттям Вищим адміністративним судом України ухвали від 20.02.2013 про відмову в допуску до перегляду Верховним Судом України за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2012 року.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту вжиття відповідачем заходів, визначених п. 200.15 ст. 200 ПК, а саме стосовно надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Крім того, оскільки податковим органом не надано доказів щодо відшкодування позивачу ПДВ у сумі 212669 грн., то згідно з п. 200.23 ст. 200 ПК вказана сума вважається бюджетною заборгованістю, факт наявності якої відповідачем також не спростовано.

При цьому, попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів ДПС щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з бюджету, а згідно із ст. 25 Бюджетного кодексу України державна казначейська служба здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Таким чином, відсутність висновку ДПІ в даному випадку не є перешкодою для присудження вказаних коштів на користь позивача, а відповідні дії можуть бути вчиненні ДПІ безпосередньо в ході процедури відшкодування цих коштів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який, задовольняючи позов, виходив з того, що оскільки після завершення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ від 11.08.2005 року, №0004092301/0, сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 212669 грн. не була відшкодована позивачу та вважається заборгованістю бюджету, то вказана сума підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги відповідача відносно того, що предметом справи №16/140-08 було скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 11.08.2005 року №0004092301/0, а не зобов'язання вчинити певні дії, колегією суддів відхиляються, оскільки обов'язок надання ДПІ органу державного казначейства висновку про суми бюджетного відшкодування встановлений в силу положень абз.2 п. 200.15 ст. 200 ПК України, а отже не потребує прийняття додаткового судового рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрвторресурс" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у Деснянському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали складено 16 травня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.